Відмітимо, що податківці вважають, що оскільки векселі не є емісійними цінними паперами, тому з метою застосування норм п. 170.2 ПКУ (оподаткування операцій із інвестактивами й оподаткований дохід це різниця між доходом та витратами) немає підстав розглядати їх як інвестиційні активи (підкатегорія 103.02 ресурсу «ЗІР»*, ІПК від 10.09.2018 р. №3921/5/99-99-13-02-03-16/ІПК, від 26.09.2017 р. №2054/Ф/99-99-13-02-03-14/ІПК).
Як наслідок, вони вважають, що дохід від операцій із векселем слід розглядати у загальному порядку як інші доходи фізособи, які мають оподатковуватися повною мірою (тобто до уваги береться не прибуток (500 тис. грн – 100 тис. грн), а дохід – вся сума, що надійде від погашення векселя, тобто 500 тис. грн, за ставкою 18% ПДФО та ВС 1,5%.
Так, в ІПК від 10.09.2018 р. №3921/5/99-99-13-02-03-16/ІПК податківці зазначають таке: «у разі якщо виплата коштів (у т.ч. нарахованих процентів) за фінансовими казначейськими векселями здійснюється банком на користь фізичних осіб, які придбали ці векселі у інших осіб, то сума такої виплати включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податків як інший дохід та проценти і оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. При цьому банк, який у межах компетенції здійснює виплату доходу вказаним фізичним особам, повинен виконати функції податкового агента, передбачені Кодексом».
Тобто якщо кошти по векселю виплачує юрособа чи ФОП, то саме він є податковим агентом фізособи, що придбала вексель, як й частині відображення такого доходу в формі №1ДФ, так і в частин утримання податківці із суми доходу. Тобто фізособа має на руки отримувати кошти за мінусом утриманих податків.
На замітку!
Звичайно ж, можна посперечатися із податківцями щодо того, що операції із векселями оминають п. 170.2 ПКУ. Адже згідно з пп. «а» пп. 170.2.7 ПКУ термін "інвестиційний актив" означає пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом. Вексель є борговим цінним папером (п. 2 ч. 5 ст. 3 Закону №3480).
У всій нормі п. 170.2 ПКУ не зазначено, що всі цінні папери мають бути виключно емісійними. Про емісію згадується лише при визначенні ідентичного цінного паперу чи деривативу. Тоді як термін "пакет цінних паперів" означає окремий цінний папір, фондовий та товарний дериватив, А ТАКОЖ сукупність ідентичних цінних паперів чи фондових та товарних деривативів. Тобто умова емісії цінних паперів стосується другої частини норми після слід «а також». А вексель є звичайним окремим цінним папером – про нього мова в першій частині норми до слів «а також». А тому, вважаємо, що все-таки операції із векселями мають оподатковуватися за нормою п. 170.2 ПКУ. Втім, зауважимо, що вищенаведена фіскальна думка податківців незмінна від самого початку застосування норм ПКУ і є ймовірність, що за наявності таких операцій вони наполягатимуть саме на такій позиції.
Тому, якщо є час, то радимо звернутися фізособі за ІПК до податківців із вищенаведеним, що векселі є окремим цінним папером й запитати їх чи все-таки векселі оминають норму п. 170.2 ПКУ щодо оподаткування інвестприбутку. Втім, слід бути готовим оскаржувати отриману ІПК – адже скоріш за все відповідь фіскальна. Якщо ж платник податку не бажає сперечатися із податківцями, то відповідно податковий агент утримає із суми погашення по векселю 18% ПДФО та 1,5% ВС.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити