Наведена у відповіді https://consulting.dtkt.ua/accounting/individual-transactions/13310 ІПК ДФС від 12.03.2019 р. №1018/6/99-99-15-02-02-15/ІПК має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому її надано (п. 52.2 ПКУ).
Тому в ситуації, що розглядається, для отримання однозначної відповіді Ви може скористатися правом, наданим вам п. 52.1 ПКУ, та звернутися (з детальним описом своєї господарської діяльності) до контролюючих органів за наданням безоплатної ІПК з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
При цьому, згідно з п. 52.4 ПКУ індивідуальні податкові консультації надаються:
- в усній формі – контролюючими органами та державними податковими інспекціями;
- у письмовій формі – контролюючими органами в АР Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Норми п. 53.2 ПКУ дозволяють платнику податків оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Див. Постанову Верховного Суду України від 10.10.2019 № 826/623/14, К/9901/25466/18 «Про визнання недійсною та скасування індивідуальної податкової консультації».
На нашу думку, норми пп. 140.5.11 ПКУ є прямими нормами ПКУ. Вони зобов'язують платника податку на прибуток збільшити фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0% відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, містять виключення лише одне виключення: щодо фізичних осіб.
Щодо витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь нерезидентів норми пп. 140.5.11 ПКУ виключення не містять.
Крім того, доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ПКУ.
Перелік таких доходів визначено пп. 141.4.1 ПКУ.
Враховуючи, що штрафи, пеня, неустойки не виокремлені як окремий вид доходу, що отримується нерезидентом з джерелом походження з України, то такі виплати розглядаються у складі інших доходів від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України (пп. «й» пп. 141.4.1 ПКУ).
Відповідно до пп. 141.4.2 ПКУ резидент, який здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 % (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (далі – міжнародний договір).
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна від 10.02.1993 р. (далі – Конвенція) види доходу, справжнім власником яких є резидент Договірної Держави, незалежно від джерела їх виникнення, про які не йде мова в попередніх статтях цієї Конвенції, інші ніж доходи, сплачувані із трасту або із майна особи, яка померла, в ході розподілу, оподатковуються тільки в цій Державі.
З урахуванням положень законодавства Сполученого Королівства, що стосується звільнення від податку, сплаченого на території за межами Сполученого Королівства, у вигляді кредиту проти податку Сполученого Королівства (які не будуть суперечити головним принципам такого):
на податок України, сплачуваний за законодавством України і відповідно до цієї Конвенції прямо або шляхом вирахування з прибутку, доходів або доходів від приросту вартості майна із джерел в Україні, що підлягають оподаткуванню (за виключенням випадку дивідендів, коли податок в Україні сплачується у відношенні прибутку, із якого сплачуються дивіденди), буде робитися знижка у вигляді кредиту проти будь-якого податку Сполученого Королівства, обчисленого у відношенні того ж прибутку, доходу або оподатковуваних доходів, у відношенні яких підраховується податок України (пп. «а» п. 1 ст. 22 Конвенції).
Виходячи з викладеного, на мою думку, немає підстав для неутримання податку з доходів, зазначених у пп. 141.4.1 ПКУ, за ставкою в розмірі 15%.
Також, на нашу думку, норми підпунктів 140.5.11 та 141.4.1 ПКУ є прямими нормами ПКУ та не містять будь-яких виключень щодо виплат/доходів нерезиденту (Великобританія).
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити
