Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Бухоблік
Згідно з пп. 14.1.255 ПКУ відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.
При відповіді на питання щодо бухобліку операції з відступлення права вимоги необхідно зважати, чи здійснюється таке відступлення з компенсацією, чи без. У тому випадку, якщо за договором відступлення права вимоги, у нового кредитора виникають одночасно зобов’язання перед попереднім кредитором, то у бухгалтерському обліку така операція відображається записом Дт 377 Кт 685. З подальшим отримання коштів від боржника (запис Дт 311 Кт 377) та сплатою зобов’язання попередньому кредитору (запис Дт 685 Кт 311). При цьому ані доходи, ані витрати у підприємства не виникають.
А щодо операції з відступлення права вимоги без компенсації попередньому кредитору вважаємо, що така операції цілком відповідає ознакам доходу (які, зокрема, зазначено у п. 5 П(С)БО 15). Відповідно разом з відображенням суми отриманої заборгованості за дебетом субрахунку 377, необхідно відобразити і виникнення доходу за кредитом субрахунку 719 « Інші доходи від операційної діяльності».
Єдиний податок
Згідно з пп. «2» п. 292.1 ПКУ доходом юрособи платника ЄП є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юрособи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.
При цьому, податківців (зокрема, тут) посилаючись на п. 292.6 ПКУ зазначали, що юридична особа – платник єдиного податку третьої групи повинна включати до складу доходу кошти, які отримує від боржника в погашення заборгованості.
Хоча з такою позицією податківців можна посперечатись, адже за п. 5 П(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу.
У тому ж випадку коли переведення боргу здійснюється разом з виникнення зобов’язань нового кредитора перед попереднім зростання власного капіталу не відбувається (тобто разом з отриманою дебіторською заборгованістю виникає і кредиторська заборгованість). Тобто дохід в такому випадку (зокрема, при поверненні боржником коштів) на нашу думку не виникає.
А от у разі, якщо борг переводиться без якої-небудь грошової компенсації з боку нового кредитора перед попереднім, то вважаємо, що має місце операція з безоплатного отримання активів – права вимоги. В такому випадку при переведенні боргу підприємство – новий кредитор визнає дохід у сумі отриманих боргових зобов’язань. Тобто якщо слідувати зазначеній вище позиція податківців, то дохід виникне двічі (один раз при переведенні боргу, другий при його поверненні боржником).
Проте, оскільки позиція податківців доволі спірна, радимо все ж таки звернутись до податківців для отримання індивідуальної податкової консультації з цього питання і діяти вже за нею.
Щодо сплати боржником суми інфляції, то вважаємо, що така операція відповідає ознакам доходу, а отже, включається до оподатковуваного доходу платника ЄП датою зарахування коштів на рахунок підприємства.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись
