КВЕД – це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Код виду діяльності не створює прав чи обов'язків для підприємств та організацій, не спричиняє жодних правових наслідків. Будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання (абз. 8, 10 п. 1 КВЕД ДК 009:2010).
Держстат щодо кодування діяльності відповідно КВЕД-2010 у листі від 29.07.2014 р. №14.5-06/512-14 повідомляє, що за КВЕД-2010 класифікують процес виробництва товарів та надання послуг, який здійснюється з використанням певних ресурсів (сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо), у результаті чого формується показник доданої вартості.
Визначення коду виду економічної діяльності здійснюється для суб'єкта в залежності від його витрат на виробництво, процесу виробництва та випуску продукції (надання послуг).
Згідно з п. 7 Методологічних основ №396, за призначенням статистичні класифікації створені для систематизації, групування (узагальнення) та перетворення економічної та соціальної інформації у стандартний формат, який дає змогу обробляти та аналізувати значні обсяги інформації. У класифікаціях усі подібні об'єкти зібрані в окремі категорії, найбільш однорідні щодо характеристик об'єкта статистичного спостереження, яким надано індивідуальні коди.
Одиниця (зокрема, підприємство) може здійснювати один або декілька видів економічної діяльності, віднесених до однієї або декількох позицій NACE.
Основним видом економічної діяльності статистичної одиниці визначається діяльність, що забезпечує максимальну частку загальної доданої вартості цієї одиниці. Основний вид економічної діяльності визначається методом «top-down» (див. підрозділ 3.2) і не обов'язково створює 50% або більше загальної доданої вартості одиниці (п. 49 Методологічних основ).
У п. 50 Методологічних основ зазначено, що другорядний вид економічної діяльності – це будь-яка інша економічна діяльність одиниці, результатом якої є товари або послуги, призначені для реалізації третім сторонам. Додана вартість, створювана другорядним видом діяльності, має бути менше, ніж додана вартість, створювана основним видом діяльності.
Діяльність є допоміжною, якщо вона відповідає всім умовам, встановленим у п. 52 Методологічних основ:
- діяльність здійснюється для потреб самої одиниці;
- ресурси (сировина та матеріали) складають частину витрат одиниці;
- продукція (як правило, послуги, рідше – товари) не є частиною кінцевої продукції одиниці і не використовується для формування валового основного капіталу;
- подібна діяльність у такому самому обсязі здійснюється іншими подібними виробничими одиницями.
При додаванні кодів КВЕД другорядних видів діяльності слід враховувати, що відомості види діяльності містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (п. 11 ч. 2 ст. 9 Закону №755).
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити