Перевезення палива: акцизу немає

Перш за все зазначимо, що паливо є небезпечним вантажем, а тому його перевезення автомобільним транспортом регулюється Правилами № 822. Норм цього документу досить багато, тому він потребує окремого вивчення. Тут же зазначимо, що документальному оформленню таких перевезень присвячено розділ 9 Правил № 822. Так, з п. 9.1 Правил № 822, зрозуміло, що перевезення палива за замовленням слід оформити ТТН (при її заповненні щодо пального слід дотримуватися норм п. 9.2 Правил №822). Форма такого товаротранспортного документу  №1-ТТН (нафтопродукт) затверджена спільним наказом Мінпаливенерго, Мінекономіки, Мінтрансу, Держкомспоживполітики від 20.05.2008 р. №281/171/578/155 (додаток 3 до наказу). Окремого порядку заповнення цього документу не існує, тож, при його складанні треба використовувати норми цього наказу, в залежності від виду вантажного автомобіля і того, як саме перевозиться пальне (у каністрах, у цистернах тощо), кількості вантажоодержувачів, яким розводиться вантаж протягом однієї поїздки.

Що стосується акцизного податку, то об’єктом його оподаткування є операції з реалізації пального. Визначення того, що розуміється під реалізацією пального з метою оподаткування акцизним податком, зазначено у пп. 14.1.212 ПКУ. Якщо узагальнити, це операції, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання.

Оскільки до перевізника право власності на вантаж не переходить, перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття до перевезення та до видачі одержувачеві (ст. 924 ЦКУ), то, на нашу думку, при передачі вантажу відправником перевізнику, та при видачі вантажу одержувачу, об’єкт оподаткування акцизним податком не виникає. Отже, необхідності реєструватися платником цього податку у перевізника немає.