Товарні залишки у ФОП при закритті торгової точки

Суб'єкт господарювання може використати залишки підакцизної продукції (алкогольних напоїв та тютюнових виробів) для власного споживання. У цьому разі, якщо попередньо товари було придбано з ПДВ, вказані підакцизні товари починають використовуватись в операціях, що не є господарською діяльністю такого платника податку, а у платника податків виникає обов’язок нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ. 

Компенсуючу податкову накладну (ПН) необхідно скласти на дату початку фактичного використання товарів у негосподарських операціях. Дата визначається в документах, які відображають списання придбаних з ПДВ товарів у зв’язку із негосподарським використанням. У зв’язку з цим на залишок підакцизних товарів рекомендовано оформити акт про використання цих товарів в особистих цілях. 

Компенсуючі податкові накладні складаються відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 №1307: 

• У верхній лівій частині зведеної ПН вказується, що це "Зведена податкова накладна", і проставляється ознака зведеності в залежності від ситуації: "1" для повної компенсації, "2" для часткової.
• В полі "Отримувач (покупець)" зазначається власне найменування, а в полі "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "600000000000".

У графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини: 

• 04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання або
• 13 - Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;

При цьому, суттєвої різниці між типами причини «04» і «13» у податковій накладній (ПН) немає, оскільки визначення «невиробниче використання» не містять ані ПКУ, ані бухгалтерська нормативка. Однак, виходячи з визначень «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» як такі, що не призначені для використання в господарській діяльності платника податку (абз. 5 пп. 138.3.2 ПКУ) та «негосподарська діяльність» як така, що не пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, та не спрямована на отримання доходу чи іншого економічного зиску (пп. 14.1.36 ПКУ), можна дійти висновку, що ці визначення тотожні, незважаючи на те, що в пп. 198.5 ПКУ ці дві підстави прописані в різних пп. — «в» і «г», а у Порядку №1307 для них передбачені різні типи причини. 

Тобто, коли маємо невиробниче або негосподарське використання товарів чи послуг (пп. «в», «г» п. 198.5 ПКУ), в ПН можна зазначити типи причини і 04, і 13. На думку автора, якщо товари спочатку використовувались у господарській діяльності, а потім змінили призначення на невиробниче (як в описано в запиті), доцільним буде використовувати тип причини 04. Якщо ж товари непридатні для подальшого використання (знищені, втрачені тощо) – це негосподарське використання, тип причини – 13. В будь-якому випадку, порядок нарахування компенсуючих податкових зобов’язань з ПДВ, однаковий. Крім того, тип причини — не обов’язковий реквізит ПН (пп. 201.1 ПКУ), тобто, не буде вважатися помилкою, якщо обрано код причини «04» замість «13», чи навпаки. 

Незалежно від того, який тип причини – «04» чи «13», вказано в компенсуючій податковій накладній за придбаннями, що почали використовувати в невиробничій/негосподарській діяльності, податкові зобов’язання нараховуються в розмірі вхідного ПДВ (пп. 198.5 ПКУ). 

При заповненні номенклатурної графи 2 розділу Б щодо ПН з типом причини «04», «08», «09» зазначається дата складання і порядкові номери вхідних ПН та інших документів (МД, касових чеків, транспортних квитків тощо), за якими був відображений податковий кредит, що компенсується. Щодо податкових накладних, пов’язаних з використанням товарів/послуг не в господарській діяльності (тип причини «13»), установлюється додатковий принцип - у цій графі також зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (аб. 5 пп. 1 п. 16 Порядку №1307). Таке формулювання не допускає зазначення в компенсуючій ПН з типом причини «04» чи «13» якоїсь середньої ціни. В ПН має фігурувати ціна придбання ТМЦ відповідно до документа, який зазначений у гр. 2 ПН.

Щоб виконати вищенаведені умови, необхідно знати, з якої саме партії списуються ТМЦ для негосподарського використання. Якщо це були товари з різних партій, то відповідно в компенсуючій ПН з типом причини «04» або «13» буде заповнено декілька рядків — окремо під кожен «вхідний» документ, на підставі якого формувався податковий кредит за списаними ТМЦ. 

Базу оподаткування за компенсуючим ПДВ визначають згідно з п. 189.1 ПКУ, зокрема для товарів/послуг — виходячи з вартості їх придбання. При цьому, навіть якщо неможливо точно визначити партію товару, списувати товари за середньозваженою собівартістю заборонено, - потрібно прив’язатися до якихось конкретних придбань: конкретної партії або декількох партій (у такому випадку в компенсуючій ПН буде декілька рядків — з ціною, яка відповідає ціні придбання конкретної партії ТМЦ).

Висновки: 

• Якщо підакцизні товари, придбані з ПДВ, починають використовуватись в операціях, що не є господарською діяльністю такого платника податку, у платника податків виникає обов’язок нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання згідно з пп. 198.5 ПКУ та скласти і зареєструвати в ЄРПН компенсуючу податкову накладну з типом причини «04» або «13»;
• При заповненні номенклатурної графи 2 розділу Б щодо ПН з типом причини «04» зазначається дата складання і порядкові номери вхідних ПН та інших документів, за якими був відображений податковий кредит, що компенсується, а у разі складання ПН з типом причини «13» – додатково зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника. Відображення номенклатури за «середніми» цінами не допускається.