• Посилання скопійовано

Бармен розбив пляшку з алкоголем: що з акцизом?

Бармен розбив пляшку шампанського. Чи потрібно дану операцію проводити через РРО? Як вплине списання такої пляшки на акциз?

Пунктом 216.3 ПКУ визначено, що податкове зобов'язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо:

  • платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим;
  • підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов'язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, що визначається КМУ;
  • підакцизний товар (продукцію) примусово відчужено/вилучено для потреб держави або передано для забезпечення оборони ЗСУ, територіальним формуванням, СБУ тощо - повний перелік наведено у пп. 216.3 ПКУ, за умови, якщо у майбутньому його попереднім власником або уповноваженою ним особою не буде здійснено заходів щодо отримання компенсації за підакцизний товар (продукцію) або надано як гуманітарну допомогу.

Жоден з наведених пунктів не може бути застосований при списанні розбитого алкоголю барменом.

Тому в цьому випадку потрібно буде сплатити акцизний податок. На цьому також наголошують податківці, відповідаючи на питання в ЗІР 114.02: «Чи сплачується СГ акцизний податок з реалізації роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (тютюнових виробів), якщо товар зіпсовано, знищено, втрачено або використано для власних потреб?».

Своєю чергою, таке списання податківці прирівнюють до продажу безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання або використання для власних потреб за вартістю з урахуванням роздрібної ціни за даними бухгалтерського обліку.

Запитання 114.03, ЗІР: «Як з метою оподаткування акцизним податком з роздрібної торгівлі визначається вартість реалізації товарів, які зіпсовано, знищено, втрачено або використано для власних потреб?».

РРО застосовується у випадку здійснення розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (ст. 3 Закону про РРО).

Розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону про РРО).

Якщо пляшка розбита, то розрахункова операція не виникає. Тому через РРО проводити її вартість не потрібно. Аналогічну відповідь податківці дають для ситуації, якщо пошкоджена акцизна марка – див. тут. Пляшка з пошкодженою маркою знищується та через РРО не проводиться.

Таким чином:

1. Умови, за яких при втраті підакцизного товару не виникає ПЗ з акцизу, визначено пп. 216.3 ПКУ. Серед них немає таких причин, як використання товару для власних потреб, пошкодження працівником чи споживачем. Тому, якщо пляшку алкоголю розбито, то потрібно сплатити акцизний податок з реалізації роздрібної торгівлі алкогольних напоїв. Списання розбитої пляшки для цілей акцизу прирівнюється до продажу кінцевому споживачу. Роздрібна ціна пляшки з метою нарахування акцизу визначається за даними бухгалтерського обліку – згідно з цінами, встановленими на відповідну дату на такий артикул;

2. Списання розбитої пляшки не є розрахунковою операцією в розумінні Закону про РРО, тому проводити через РРО її не потрібно. Проте, якщо підприємство і бармен дійдуть згоди щодо компенсації вартості розбитої пляшки, то таку операцію потрібно буде провести через РРО за умови, що акцизна марка не пошкоджена і може бути просканована. Якщо ж акцизна марка пошкоджена і не може бути проведена через РРО, то компенсацію можна буде отримати лише переказом на рахунок підприємства, при цьому у призначенні платежу рекомендуємо вказати, що це компенсація за пошкоджений товар.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Пантюхова Анна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Акцизи

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Акцизи»

  • Офіційний курс валют України до іноземної валюти з 25.03.2025 року при визначенні ПЗ з акцизного податку
    З 25.03.2025 року при реалізації тютюнових виробів, виготовлених на території України, для нарахування ПЗ з акцизу з тютюнової сировини та тютюнових відходів застосовується офіційний курс гривні до євро, встановлений НБУ станом на 01.07.2024 р. (43,2658 грн)
    27.03.202533
  • За яких умов можлива реалізація алкоголю кінцевому споживачу з доставкою?
    Реалізація алкоголю кінцевому споживачу з доставкою у разі внесення ним плати кур’єрській службі можлива, зокрема, за наявності ліцензій на право оптової торгівлі алкогольними напоями у продавця та ліцензії на право роздрібної торгівлі - у кур’єрської служби
    21.03.202545
  • Хто є отримувачем пального в акцизній накладній, якщо заправляють третю особу, а не покупця?
    АЗС працює з покупцем через систему «Профіт». Сторони збираються підписати договір, в якому вкажуть, що АЗС заправляє клієнтські авто покупця, які належать іншим юрособам, і зазначає в акцизних накладних назви юросіб, які фактично заправляються, і з якими АЗС не має договорів, або кінцевому споживачу. Як правильно виписувати акцизні накладні в даному випадку: на юросіб, які заправляються чи на кінцевого споживача?
    11.03.202528
  • Отримувач пального в акцизній накладній АЗС при продажу пального юрособі
    АЗС підписала договір з покупцем у серпні 2024 року, за яким зобов'язалася забезпечувати заправку пальним автотранспорту покупця через систему Профіт. АЗС виписувала акцизні накладні на ТОВ-покупця, але покупець стверджує, що накладні мали виписуватися на кінцевого споживача, оскільки у ТОВ немає власного автотранспорту. Як правильно оформлювати акцизні накладні в цій ситуації? Якщо дійсно потрібно було виписувати накладні на кінцевого споживача, як мінімізувати штрафні санкції?
    10.03.2025256
  • Чи можна безкоштовно передати іншій юрособі талони на пальне?
    Юридична особа, неплатник акцизного податку, має талони на пальне, які планує безкоштовно передати іншій юрособі. При цьому для обліку руху пального оприбуткування талонів у юрособи-отримувача бути здійснено в розрізі ПММ. Чи є така передача правомірною? який тип договору і які первинні документи мають бути оформлені? Чи буде така передача підставою для реєстрації акцизного складу та сплати акцизного податку?
    07.03.2025755