Видобування нафти та природного газу: як реєструватися платником акцизу?

Чи є виробничий майданчик акцизним складом?

Відповідно до пп. 14.1.6 ПКУ, акцизний склад – це, зокрема, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального. 

Далі, згідно з пп. 14.1.141-1 ПКУ, пальне - це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 ПКУ. 

У пп. 215.3.4 ПКУ не зазначені товари з кодами УКТ ЗЕД:

• 2709 00 - нафта або нафтопродукти сирі, одержані з бітумінозних порід (мінералів);
• 2711 21 00 00 – газ природний у газоподібному стані.

Тож якщо компанія видобуває товари цих кодів УКТ ЗЕД (які не є підакцизними товарами), вона не повинна реєструватися платником акцизного податку та реєструвати акцизний склад на тому майданчику, на якому вони видобуваються та використовуються.

Податківці зазначають, що суб’єктом реєстрації акцизного складу з обігу пального може бути лише розпорядник акцизного складу, яким відповідно до пп. 14.1.224 ПКУ є суб'єкт господарювання – платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Як вбачається з наведеного, реєстрації в якості акцизного складу підлягають лише ті об’єкти (приміщення, території) на яких здійснюється вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального (тобто підакцизного товару!), тобто його фізичний обіг, а проводиться реєстрація акцизного складу виключно особою, що зареєстрована  платником акцизного податку, безпосередньо виконує вказані види діяльності на зазначених об’єктах та має право власності або користування ними.

Схожу думку податківці висловлюють тут:  суб’єкт господарювання, який використовує пальне (а саме підакцизне!) виключно для потреб власного споживання, вважається особою, що реалізує пальне, за умови, що він є розпорядником акцизного складу. А акцизний склад виникає лише за умови, що там здійснюються операції з підакцизним пальним. 

Отже, на нашу думку, якщо СГ видобуває та використовує непідакцизні товари (зокрема, з кодами УКТ ЗЕД 2709 00, 2711 21 00 00), виробничий майданчик не вважається акцизним складом. І навпаки, якщо на цьому майданчику будуть операції з підакцизними товарами, такий майданчик слід реєструвати як акцизний склад.

Щодо торгівлі дизпаливом та складання акцизної накладної, якщо ставка акцизу 0%

Дизельне паливо належить до підакцизних товарів, тому що воно міститься в переліку підакцизних товарів у ст. 215 ПКУ. Встановлення ставки 0% на підакцизний товар означає лише те, що акцизний податок не нараховується, проте сам товар не втрачає ознаку підакцизного товару, а суб’єкти господарювання не звільнені від обов’язків реєстрації платниками акцизного податку.

Відповідно до пп. 212.3.4 ПКУ особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб до початку здійснення реалізації пального. Реєстрація платника акцизу здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за 3 р.д. до початку здійснення реалізації пального заяви.

Також діють норми ст. 231 ПКУ про те, що платник акцизного податку при ввезенні на митну територію України пального, з якого сплачено акцизний податок (в тому числі і при ввезенні за ставкою 0%), або на умовах, визначених ст. 229 ПКУ, або реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати її в ЄРАН (пп. 231.1 ПКУ). Ставка 0% дозволяє реєструвати акцизні накладні без сплати акцизного податку.

Таким чином, платники акцизного податку не звільнені від обов’язку складати та реєструвати акцизні накладні за ставкою 0%, адже підприємство здійснює операції з фізичного переміщення пального, що відповідають поняттю «реалізація пального».

Отже, за умови оптової торгівлі пальним акцизні накладні складаються та реєструються за загальними правилами, незважаючи на те, що ставка акцизу становить 0%. Проте війна вносить свої корективи, про які ми писали тут:

• Як здійснюється переміщення пального під час війни у разі неможливості реєстрації АН?
• Як оподатковується акцизом постачання підакцизних товарів під час війни?

Включення ТЗ до переліку ТЗ, які переміщують пальне

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання, зокрема: 

• для переміщення у ньому пального, яке реалізується; 
• зберігання у ньому пального (пп. 14.1.6-1 ПКУ). 

Розпорядник акцизного складу пересувного – це суб'єкт господарювання – платник акцизного податку, який є власником пального і з використанням транспортного засобу (незалежно від того, кому він належить) реалізує або зберігає пальне (пп. 14.1.224-1 ПКУ). 

Реєстрація акцизного складу пересувного за окремою заявою не передбачена нормами ПКУ. 

Авто набуває статусу акцизного складу пересувного після зазначення цього транспортного засобу у зареєстрованій акцизній накладній. Включення до Переліку ТЗ, у яких пальне переміщається по території України, у даному випадку проходить автоматично – на підставі даних акцизних накладних, зареєстрованих у ЄРАН.

Докладніше про це ми писали тут>>