Почати потрібно з умов договору, за яким відбувається плата за місця для паркування. Якщо сума плати за паркування визначатиметься виходячи з часу фактичного використання таких місць (а не фіксованою загальною сумою), персоніфікації не уникнути.
Адже виконавець таких послуг повинен буде зафіксувати кількість використаних місць та часу, протягом якого замовник ними користався. А зробити це можливо або в розрізі автомобілів, які скористалися послугами (наприклад, вести облік за їх номерами), або за допомогою зчитування даних перепусток, які видаються замовнику і які він має право розподіляти між працівниками або за службовими автомобілями.
Таким чином, надаючи замовнику акт про надані послуги, виконавець повинен надати і розшифровку, з чого вони складаються. Така розшифровка, згідно з умовами договору, повинна міститися або у тексті самого акту (щоб дозволити визначити обсяг наданих послуг), або у відомостях про надані послуги, які додаються до такого акту. Це дозволить не тільки угодити правильність суми наданих послуг сторонам договору, а і уникнути запитань від перевіряльників при податковій перевірці.
Якщо послуги надаватимуться за допомогою перепусток, замовник повинен буде розподілити такі перепустки між працівниками або за службовими автомобілями, які користуватимуться оплаченим паркуванням.
Для цього варто скласти наказ з правилами користування такими місцями для паркування, у якому, зокрема, зазначити коло працівників, які можуть ними користуватися (якщо перепустки мають унікальні ідентифікаційні номери – прямо у наказі або в додатку до нього зазначити, кому саме кожна перепустка надається), хто має отримати, зберігати та видавати такі перепустки, дії працівників щодо таких перепусток у разі звільнення. Бухгалтерії за цим наказом треба доручити вести облік отриманих перепусток (особливо, якщо їх треба буде повернути після закінчення дії договору), ретельно перевіряти правильність визначення сум плати за паркування та вести персоніфікований облік сум послуг, якими скористалися працівники.
На нашу думку, вартість такого паркування не є витратами, які роботодавець несе для забезпечення працівників усім необхідним для виконання ними трудових обов’язків. КЗпП насьогодні не вимагає від роботодавця понесення таких витрат (фактично, у більшості випадків, крім відрядження за ст. 121 КЗпП, залишаючи питання проїзду працівників за межами трудового законодавства).
Тому, якщо колективними та/або трудовими договорами на підприємстві не буде встановлено інше, ми вважаємо, що вартість такого паркування є додатковим благом зазначених працівників. Інший варіант – це коли колективним/трудовим договором така вартість включена до додаткової зарплати певних працівників.
Якщо ж облік перепусток вестися не буде і ними користуватися будуть кожного дня різні люди (зокрема, відвідувачі юрособи), оподаткування ПДФО та військовим збором вартості таких послуг можна уникнути (через відсутність персоніфікації). Однак без наявності такого обліку довести, що послугами паркування скористалася саме ця юрособа і що сума плати за паркування була визначена в акті вірно, буде дуже важко. А це означатиме, що при податковій перевірці податківці можуть заперечити сам факт надання таких послуг і вимагатимуть на сторнуванні витрат за ними та на донарахуванні податку на прибуток юрсособи (а, можливо, і сум ПДВ за такими послугами).
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити