Імпорт товарів неплатником ПДВ: нюанси розрахунку та звітності

Запитання: 

Підприємство (неплатник ПДВ) придбаває імпортний товар з післяплатою. Перед розмитненням товару (поданням митної декларації) юрособа сплачує мито та  ПДВ на митницю. Чи може юрособа повернути 20% ПДВ у повному обсязі на свій рахунок? Чи поширюється строк 180 днів для розрахунків за імпортний товар, якщо за контрактом  оплата за товар здійснюється з відстроченням платежів? З якого моменту починається рахуватися такий строк? Чи потрібно подавати звіт (коли і куди), якщо купується валюта для оплати за кордон за імпортний товар? 

Відповідь:

Підприємство-неплатник ПДВ, що ввозить товари на митну територію України, згідно п. 3 ст. 180.1 ПКУ є платником цього податку. Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але  зверніть увагу, не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III МКУ, з урахуванням мита та акцизного податку (якщо це підакцизні товари), що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Це означає, що податкові зобов'язання з ПДВ можуть розраховуватись під час розмитнення товару не з договірної вартості а з митної, якщо вона буде вищою.

До оформлення митницею товару, суми мита та ПДВ не відомі, тому на практиці підприємство самостійно або через митного брокера перераховує на рахунок митниці певну суму, за рахунок якої сплачуються митні платежі (проведення Дт 377 Кт 311). Після того, як сума платежів узгоджується із митницею, вона списується з цього рахунку (Дт 641, 642 Кт 377).

1) Чи може юрособа-неплатник ПДВ повернути сплачену суму ПДВ у повному обсязі на свій поточний рахунок?

Ні, сплачені до бюджету суми ПДВ не повертаються. Підприємство-імпортер, який не є платником ПДВ, суми ПДВ та мита відносить до первісної вартості імпортованого товару (відповідно до п. 9 П(С)БО 9), проведенням Дт 281 Кт 641, 642.

2) Чи поширюється строк 180 днів для розрахунків за імпортний товар у випадку якщо по контракту за товар оплата здійснюється з відстроченням платежів? Якщо так, то з якого моменту починається рахуватися такий строк?

Ні, адже для договорів, які передбачають першу подію – імпорт товару, а потім проведення розрахунків за нього із постачальником-нерезидентом, не встановлено обмежень по строкам розрахунків ст. 1-2 Закону №185.

3) Чи потрібно подавати якийсь звіт (коли і куди), якщо купується валюта для оплати за кордон за імпортний товар?

Придбання валюти для оплати за імпортний товар не вимагає складання та подання окремої звітності. Але інформація про самі імпортовані товари зазначається в Декларації про валютні цінності (затверджена наказом Мінфіну від 25.12.95 р. №207), яка подається до регіональних відділень НБУ та територіальних органів ДФС  за місцезнаходженням суб'єктів підприємницької діяльності.

Подається Декларація протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (додатково див. лист ДПСУ від 12.03.2012 р. №6994/7/22-3317).

Втім, суб'єкт господарської діяльності обов'язково подає декларацію, у разі коли валютні кошти, майно перебувають за межами України, у т. ч. з порушенням установлених законодавством строків розрахунків у сфері ЗЕД. У разі відсутності валютних коштів та майна за межами України суб'єкт підприємницької діяльності може не подавати Декларацію.

Інформацію щодо вартості імпортованих товарів відображають у розділі V Декларації, який має лише інформаційний характер. Показники V розділу декларації заповнюють зростаючим підсумком з початку року.