• Посилання скопійовано

Строк розрахунків при експорті

Відвантаження за кордон відбулося 21.04.2015 р., а кошти від покупця-нерезидента надійшли 21.08.2015 р. Чи повинна нараховуватися в цьому випадку пеня за порушення строків проведення розрахунків?

Операції експорту товарів підлягають валютному контролю. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. №185/94-ВР (далі – Закон №185) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.

Але НБУ може вводити тимчасові обмеження на проведення окремих банківських операцій. Згідно з п. 1 Постанови НБУ "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 03.03.2015 р. №160 було установлено на період з 4 березня 2015 року до 3 червня 2015 року включно, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Такий тимчасовий термін (90 днів) був установлений і на наступний період, з 4 червня 2015 року до 3 вересня 2015 року включно, постановою НБУ "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 03.06.2015 р.  № 354.

Порушення резидентами зазначеного проміжку часу тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% від суми своечасно неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості. При цьому загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суму недоотриманої виручки (ст. 4 Закону №185). За результатами документальних перевірок стягувати пеню безпосередньо має право ДФСУ.

Обрахунок 90 днів, протягом яких мала надійти валютна виручка за експортною операцією починається з дня, наступного після дня відвантаження товарів (дата якого визначається за митною декларацією). Це встановлено нормами Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою НБУ від 24.03.1999 р. №136.

Як роз’яснюють податківці у «ЗІР», відлік законодавчо встановленого строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності при здійсненні експортних операцій банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення МД або підписання акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі).

При цьому у разі порушення законодавчо встановленого строку розрахунків за експортним договором нарахування пені починається з першого дня після закінчення такого строку розрахунків та здійснюється за кожний день прострочення, включаючи день зарахування виручки на поточний рахунок резидента.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Олефіренко Олександра

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Оплата з корпоративної картки за ЗЕД-контрактом
    ТОВ уклало ЗЕД-контракт на поставку обладнання. Оплату частково здійснено з поточного рахунку. На корпоративній картці підприємства є валюта. Чи можлива оплата в готівковій формі? Чи можна провести оплату з корпоративної картки?
    02.05.202419
  • Валютний нагляд при реекспорті товарів, поміщених у митний режим «митний склад»
    Підприємство закуповує продукцію у митному режимі «митний склад» у нерезидента, потім – реекспорт нерезиденту. Як завершується валютний нагляд поставки товару нерезиденту? Якщо це прирівнюється до імпорту без увезення в Україну, банк завершує нагляд після зарахування коштів від нерезидента на рахунок нерезидента в разі продажу нерезиденту продукції за межами України. Імпорт закривається у сумі собівартості товару, від якого надійшла виручка, чи у всій сумі виручки за реекспорт, незважаючи на його собівартість? Тобто у разі реекспорту нижче собівартості при надходженні виручки у повному обсязі, банк знімає повністю валютний нагляд по імпорту, чи буде виникати недоотримання коштів?
    30.04.202415
  • Товар імпортовано частинами, а продається як один виріб: що з УКТ ЗЕД?
    Підприємство поставляє складне хімічне обладнання - змішувач, який складається із багатьох частин. Головна частина - корпус, імпортується і складає 78% вартості змішувача.Чи можна для змішувача застосувати код УКТ ЗЕД, що відповідає УКТ ЗЕД корпусу та в податковій на змішувач поставити позначну імпортований товар?
    21.03.202467
  • Дата подання експортної митної декларації та дата її оформлення різні: коли визнати ПЗ та дохід?
    Підприємство-експортер подало митну декларацію до оформлення 31.01.2024 р. Завершення митного оформлення 01.02.2024. Курс в МД зафіксований станом на 31.01.2024. Коли підприємство має скласти ПН та за яким курсом? Як відобразити експорт товарів в бухгалтерському обліку?
    20.02.202475
  • Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД
    У компанії були борги перед нерезидентом за постачання палива у 2021-2022 роках. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги і тепер борги компанії перейшли до цього нерезидента. Передбачається оформлення 3-стороннього договору переведення боргу. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення цієї угоди та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?
    08.01.2024282