• Посилання скопійовано

Строк розрахунків при експорті

Відвантаження за кордон відбулося 21.04.2015 р., а кошти від покупця-нерезидента надійшли 21.08.2015 р. Чи повинна нараховуватися в цьому випадку пеня за порушення строків проведення розрахунків?

Операції експорту товарів підлягають валютному контролю. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. №185/94-ВР (далі – Закон №185) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.

Але НБУ може вводити тимчасові обмеження на проведення окремих банківських операцій. Згідно з п. 1 Постанови НБУ "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 03.03.2015 р. №160 було установлено на період з 4 березня 2015 року до 3 червня 2015 року включно, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Такий тимчасовий термін (90 днів) був установлений і на наступний період, з 4 червня 2015 року до 3 вересня 2015 року включно, постановою НБУ "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 03.06.2015 р.  №354.

Порушення резидентами зазначеного проміжку часу тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% від суми своечасно неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості. При цьому загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суму недоотриманої виручки (ст. 4 Закону №185). За результатами документальних перевірок стягувати пеню безпосередньо має право ДФСУ.

Обрахунок 90 днів, протягом яких мала надійти валютна виручка за експортною операцією починається з дня, наступного після дня відвантаження товарів (дата якого визначається за митною декларацією). Це встановлено нормами Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою НБУ від 24.03.1999 р. №136.

Як роз’яснюють податківці у «ЗІР», відлік законодавчо встановленого строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності при здійсненні експортних операцій банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення МД або підписання акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі).

При цьому у разі порушення законодавчо встановленого строку розрахунків за експортним договором нарахування пені починається з першого дня після закінчення такого строку розрахунків та здійснюється за кожний день прострочення, включаючи день зарахування виручки на поточний рахунок резидента.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Олефіренко Олександра

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Чи є «незначною» сума розрахунків при ЗЕД менше 400 тис. грн, якщо вона збільшиться через курс НБУ?
    Якщо на дату здійснення ЗЕД сума була менше, ніж 400 тис. грн, то валютна операція вважається незначною і не підлягає валютному нагляду, навіть, якщо при розрахунках, у зв’язку зі зміною курсу НБУ, така операція підпадає під валютний контроль
    16.10.202529
  • Коректність зміни коду УКТ ЗЕД при експорті та продажах в Україні
    Підприємство отримало товар з кодом УКТ ЗЕД 1806 90 19 00 (згідно з ПН постачальника). При експорті митні органи вимагають змінити код на 1806 90 31 00. Чи правомірна така зміна коду для митного оформлення експорту? Чи можна використовувати новий код 1806 90 31 00 для подальших внутрішніх продажів в Україні? Які податкові та митні ризики виникають у зв'язку зі зміною коду УКТ ЗЕД?
    10.10.2025234
  • Документальне підтвердження зовнішньоекономічного контракту
    Чи достатньо ТОВ на загальній системі мати електронну копію (PDF) зовнішньоекономічного контракту на поставку приладів, що містить відскановані печатки сторін, для підтвердження законності операції під час податкової перевірки, якщо сам контракт містить умову про юридичну силу копій, переданих електронними засобами зв'язку? Інвойси з печатками митниці у ТОВ є, вони надійшли разом з приладами
    26.09.2025342
  • Від якої вартості розраховувати податкову різницю за пп. 140.5.5-1 ПКУ при експорті товару?
    Підприємство, що коригує фінрезультат на податкові різниці, експортує товар нерезиденту з переліку КМУ №480. Нерезидент здійснив 100% передоплату. Від якої вартості (ціни в митній декларації чи суми, перерахованої за курсом на дату авансу) розраховувати 30% різниці за пп. 140.5.5-1 ПКУ? Крім того, чи потрібно застосовувати таку різницю до операції з безоплатної передачі зразків цьому ж нерезиденту?
    22.09.202555
  • Особливості оподаткування експорту товару нижче ціни придбання
    Експорт товару по ціні нижче собівартості. Які дії? Які податкові наслідки? Чи потрібна "дотяжка" з ПДВ?
    04.09.2025254