• Посилання скопійовано

Податкові наслідки неповернення позики від нерезидента

ТОВ-загальноситстемник (платник ПДВ) уклало договір про позику з нерезидентом-юрособою для поповнення обігових коштів для здійснення госпдіяльності ТОВ. Договір укладено на 3 р. ТОВ нараховували відсотки на одержану валюту, але не сплачували їх, а також розраховували курсову різницю. Які податкові наслідки? Як відобразити це в бухобліку?

Запитання: ТОВ-загальноситстемник (платник ПДВ) уклало договір про надання позики з нерезидентом (юрособою з Кіпру) для поповнення обігових коштів для здійснення господарської діяльності товариства. Договір укладено на 3 роки в 2013 р. ТОВ отримало валюту та використали її в господарських цілях. Протягом цих років ТОВ нараховували відсотки на одержану валюту згідно з цим Договором, але не сплачували їх (сплата повинна була відбуватись до 31 січня кожного року), а також розраховували курсову різницю. В листопаді 2016 р. закінчується строк повернення цієї позики. Які податкові наслідки будуть для Товариства, якщо цю позику та нараховані відсотки не повернути, або повернути, але не вчасно. Як відобразити це в бухобліку?

Відповідь: 

Повернення позики із запізненням

З 01.01.2015 р. об'єктом оподаткування з податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінрезультату до оподаткування, визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до П(С)БО або МСФЗ, на різниці, що виникають відповідно до положень р. III ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ).

При цьому розділом III ПКУ не передбачено коригування фінрезультату до оподаткування на різниці за операціями отримання позики (поворотної фінансової допомоги) після 01.01.2015 р. і її повернення.

Що ж стосується ситуації із отриманням позики до 2015 року та її повернення після 2015 року, то зауважимо наступне.

Платник податку - отримувач позики, згідно з п. 18 підрозд. 4 розд. XX ПКУ, має право зменшити фінансовий результат до оподаткування на суми повернутої позики (поворотної фінансової допомоги), отриманої до 01.01.2015 р. від осіб, які не є платниками податку на прибуток, і включеною до складу доходів при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток до цієї дати. Аналогічні роз'яснення містяться у підкатегорії 102.13 ресурсу «ЗІР»*. Відповідні коригування слід відобразити в додатку РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток.

Нагадаємо, згідно з пп. 135.5.5 ПКУ у редакції, що діяла до 01.01.2015 р., суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із ПКУ мають пільги з цього податку, при визначенні оподатковуваного прибутку враховувались у складі інших доходів. У разі повернення в наступних звітних податкових періодах такої суми поворотної фінансової допомоги (її частини) особі, яка її надала, такий платник мав збільшити суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини).

Таким чином, не повернувши позику (поворотну фіндопомогу), отриману від нерезидента, платник податку на прибуток на кінець звітного періоду повинен був в податковому обліку визнати оподатковуваний дохід у сумі неповерненої позики. У разі повернення такої позики після 2015 р., наприклад, у листопаді 2016 р. чи після цієї дати. Тобто навіть після закінчення строку повернення позики, встановленої договором, платник податків має право зменшити фінрезультат до оподаткування на суму поверненої позики, отриманої у 2013 р. від нерезидента, щоправда, лише у разі її врахуванні  до у складі інших доходів.

 

Неповернення позики

Оскільки для визначення об’єкта оподаткування з податку на прибуток наразі керуються данними з бухобліку, то якщо поворотна фінансова допомога не буде повернута до закінчення строку повернення цієї позики, зазначеного у договорі, то це не призведе до будь-яких податкових та бухоблікових наслідків.

У звітному періоді закінчення терміну позовної давності або при анулюванні боргу із повернення позики та сплати процентів самим нерезидентом неповернена сума позики від нерезидента та не перераховані відсотки за користування позикою, нараховані протягом усього періоду використання, така кредиторська заборгованість підлягатиме списанню на доходи підприємства. Адже згідно з п. 5 П(С)БО 11 «Зобов’язання» якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Податкових різниць у такому випадку р. ІІІ ПКУ не передбачає. Про це зауважували податківці, зокрема, у листі ДФС у м. Києві від 19.01.2016 р. №701/10/26-15-11-02-13.

 

Відображення в бухобліку

Детальніше про відображення в обліку списання інвалютної позики від нерезидента ми розглядати тут.

 __________________

* Запитання: «Чи здійснюється коригування фінансового результату на суму поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку до 01.01.2015 від осіб, які не є платниками податку на прибуток або мають пільги з цього податку, у разі її повернення?»

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Оплата з корпоративної картки за ЗЕД-контрактом
    ТОВ уклало ЗЕД-контракт на поставку обладнання. Оплату частково здійснено з поточного рахунку. На корпоративній картці підприємства є валюта. Чи можлива оплата в готівковій формі? Чи можна провести оплату з корпоративної картки?
    Сьогодні 14:14
  • Валютний нагляд при реекспорті товарів, поміщених у митний режим «митний склад»
    Підприємство закуповує продукцію у митному режимі «митний склад» у нерезидента, потім – реекспорт нерезиденту. Як завершується валютний нагляд поставки товару нерезиденту? Якщо це прирівнюється до імпорту без увезення в Україну, банк завершує нагляд після зарахування коштів від нерезидента на рахунок нерезидента в разі продажу нерезиденту продукції за межами України. Імпорт закривається у сумі собівартості товару, від якого надійшла виручка, чи у всій сумі виручки за реекспорт, незважаючи на його собівартість? Тобто у разі реекспорту нижче собівартості при надходженні виручки у повному обсязі, банк знімає повністю валютний нагляд по імпорту, чи буде виникати недоотримання коштів?
    30.04.202411
  • Товар імпортовано частинами, а продається як один виріб: що з УКТ ЗЕД?
    Підприємство поставляє складне хімічне обладнання - змішувач, який складається із багатьох частин. Головна частина - корпус, імпортується і складає 78% вартості змішувача.Чи можна для змішувача застосувати код УКТ ЗЕД, що відповідає УКТ ЗЕД корпусу та в податковій на змішувач поставити позначну імпортований товар?
    21.03.202467
  • Дата подання експортної митної декларації та дата її оформлення різні: коли визнати ПЗ та дохід?
    Підприємство-експортер подало митну декларацію до оформлення 31.01.2024 р. Завершення митного оформлення 01.02.2024. Курс в МД зафіксований станом на 31.01.2024. Коли підприємство має скласти ПН та за яким курсом? Як відобразити експорт товарів в бухгалтерському обліку?
    20.02.202475
  • Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД
    У компанії були борги перед нерезидентом за постачання палива у 2021-2022 роках. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги і тепер борги компанії перейшли до цього нерезидента. Передбачається оформлення 3-стороннього договору переведення боргу. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення цієї угоди та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?
    08.01.2024281