• Посилання скопійовано

Оплачуємо за імпортовані товари після їх отримання: що з курсовими різницями?

Підприємство придбаває імпортований товар. Оплачує за отриманий товар частинами після його отримання. Як визначати курсові різниці у такому разі?

Відповідно до п. 4 П(С)БО 21 під монетарними статями розуміють статті балансу про кошти, а також про такі активи і зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей чи їх еквівалентів. Ті статті, що не відповідають такому визначенню, є немонетарними статтями.

Тож кредиторська заборгованість перед постачальниками-нерезидентами, яка має погашатися коштами після отримання імпортованих товарів, є монетарною статтею для відображення їх в бухобліку.

Як відомо, курсові різниці у бухобліку за монетарними статтями визначаються на дату здійснення господарських операцій та на дату балансу. 

Так, на кожну дату балансу монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу (п. 8 П(С)БО 21).

При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції. Підприємство може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювались господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня. 

Такі курсові різниці від перерахунку монетарних статей відображають в бухобліку у складі інших доходів (витрат) (п. 8 П(С)БО 21) відповідно на субрахунках 714 або 945.

Тож на кожну дату балансу по визначеній сумі заборгованості потрібно визначати окрему курсову різницю. На кожну дату часткової оплати постачальнику-нерезиденту також потрібно визначати курсові різниці.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Русанова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Валютний нагляд при реекспорті товарів, поміщених у митний режим «митний склад»
    Підприємство закуповує продукцію у митному режимі «митний склад» у нерезидента, потім – реекспорт нерезиденту. Як завершується валютний нагляд поставки товару нерезиденту? Якщо це прирівнюється до імпорту без увезення в Україну, банк завершує нагляд після зарахування коштів від нерезидента на рахунок нерезидента в разі продажу нерезиденту продукції за межами України. Імпорт закривається у сумі собівартості товару, від якого надійшла виручка, чи у всій сумі виручки за реекспорт, незважаючи на його собівартість? Тобто у разі реекспорту нижче собівартості при надходженні виручки у повному обсязі, банк знімає повністю валютний нагляд по імпорту, чи буде виникати недоотримання коштів?
    30.04.202411
  • Товар імпортовано частинами, а продається як один виріб: що з УКТ ЗЕД?
    Підприємство поставляє складне хімічне обладнання - змішувач, який складається із багатьох частин. Головна частина - корпус, імпортується і складає 78% вартості змішувача.Чи можна для змішувача застосувати код УКТ ЗЕД, що відповідає УКТ ЗЕД корпусу та в податковій на змішувач поставити позначну імпортований товар?
    21.03.202467
  • Дата подання експортної митної декларації та дата її оформлення різні: коли визнати ПЗ та дохід?
    Підприємство-експортер подало митну декларацію до оформлення 31.01.2024 р. Завершення митного оформлення 01.02.2024. Курс в МД зафіксований станом на 31.01.2024. Коли підприємство має скласти ПН та за яким курсом? Як відобразити експорт товарів в бухгалтерському обліку?
    20.02.202475
  • Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД
    У компанії були борги перед нерезидентом за постачання палива у 2021-2022 роках. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги і тепер борги компанії перейшли до цього нерезидента. Передбачається оформлення 3-стороннього договору переведення боргу. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення цієї угоди та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?
    08.01.2024281
  • Продаж товару нерезиденту на території України: у якій валюті слід вести розрахунки?
    Нерезидент купив пальне для заправки авто на АЗС на території України у бак власного автомобіля. З даним контрагентом є договірні відносини. Якою валютою – гривнею чи євро має розрахуватися контагент на поточний рахунок продавця?
    02.01.2024514