Митний режим «митний склад» передбачений ст. 121 МКУ — це митний режим, відповідно до якого іноземні або українські товари зберігаються під митним контролем з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. В режимі митного складу товари не випускаються для вільного обігу на території України і, відповідно, не оформляється імпортна митна декларація. Товари, що поміщуються у митний режим митного складу, декларує митному органу утримувач митного складу (ст. 122 МКУ).
Стаття 1 Закону про ЗЕД містить визначення термінів «імпорт» та «експорт» товарів:
- імпорт (імпорт товарів) — купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами;
- експорт (експорт товарів) — продаж товарів українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб’єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. При цьому термін «реекспорт» (реекспорт товарів) означає продаж іноземним суб’єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, раніше імпортованих на територію України.
У зазначеному у запитанні випадку нас цікавить саме церозуміння імпорту товарів для потреб валютного нагляду. Отже, на нашу думку, операція з ввезення товарів, які були поміщені в режим митного складу, підлягає валютному нагляду, тому що відбулася імпортна операція в розумінні Закону про ЗЕД.
Валютний нагляд регулюється Інструкцією №7, вимоги якої поширюються на операції з експорту та імпорту товарів, на які Нацбанком установлено граничні строки розрахунків, з урахуванням установлених Національним банком за поданням Кабміну винятків та/або особливостей для окремих товарів, та/або галузей економіки та мінімальних граничних сум операцій, на які поширюються встановлені Нацбанком граничні строки розрахунків.
Згідно з пп. 9 Інструкції №7 банк завершує валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, зокрема якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми.
У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження коштів, дата постачання товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог).
Незначна сума — на сьогодні це відповідно до ст. 20 Закону про фінмоніторинг 400 тис. грн.
Якщо сума розрахунків за зовнішньоекономічними операціями перевищує 400 тис. грн, вони підлягають валютному нагляду.
Відповідно до пп. 5 п. 9 розд. ІІІ Інструкції №7, банк завершує валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції без її увезення на територію України після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором.
Щодо зміни ціни товару під час його реекспорту
Як ми вже зазначили вище, незначна сума залишку розрахунків (до 400 тис. грн) із покупцем-нерезидентом уже не контролюється банком і банк знімає таку операцію з валютного нагляду. Якщо залишок розрахунків внаслідок зміни ціни товару не перевищує 400 тис грн, ця операція знімається з валютного нагляду і подавати додаткову інформацію не потрібно. Так само і у випадку реекспорту нижче собівартості – якщо різниця менше 400 тис грн, у банка не повинно виникати додаткових питань.
У пп. 5 п. 9 розд. ІІІ Інструкції №7 сказано, що валютний нагляд завершується після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України. Тобто товар повинен бути проданий нерезиденту в повному обсязі, і відповідно, повністю оплачений за цінами такого продажу. Формально це означає, що банк повинен зняти операцію з валютного нагляду, виходячи з ціни реекспорту товару. Про ціну купівлі цього товару або його собівартість у пп. 5 п. 9 розд. ІІІ Інструкції №7 нічого не говориться.
Зауважимо, що у разі зміни ціни товару відбуваються і відповідні розрахунки з нерезидентом, тобто різниця в ціні повинна бути якось врегульована сторонами договору – прощення заборгованості, або її погашення тощо.
Ми навели своє бачення правил Інструкції №7. Загалом, ми вважаємо, що банк повинен зняти цю операцію з валютного нагляду за ціною реекспорту, без урахування собівартості товару. Але для отримання більш детальної інформації пропонуємо звернутися безпосередньо до обслуговуючого банку, який надасть відповідь на підставі конкретних документів підприємства.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити