Заміна покупця в ЗЕД-контракті можлива на умовах самого контракту

У ситуації, що склалась, багато буде залежати від умов договору.

Проте, є основні моменти, на які варто звернути увагу, зокрема:

1) За загальним правилом, покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу (ч.1 ст. 689 ЦКУ). Якщо умовами договору купівлі-продажу передбачено право в односторонньому порядку розірвати договір, то покупець, не зважаючи на факт оформлення експорту товару, може відмовитись від нього без оформлення угоди про розірвання договору або з такою. На нашу думку, незалежно від умов договору, оскільки ми говоримо про експорт товару українським постачальником, все ж варто вимагати або угоди про розірвання договору, та/або іншого документа, який вказує на відмову від товару чи від договору (рекламація на товар, відмова від товару за відсутності потреби, інші причини відмови тощо);

2) Існує й інший варіант, зокрема, заміна покупця у зобов’язанні. Оформлення таких правовідносин має враховувати той факт, чи оплачений товар попередньо (повністю чи частково). 

У будь-якому разі потрібно звернутись до банку з відповідними документами, які свідчитимуть про зміну договору поставки товару нерезиденту, де покупцем буде інша особа, ніж та, що зазначена у документах, поданих митниці для митного оформлення товару.

Так, банк згідно з цією Інструкцією №7, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією (пп. 1 п. 6).

Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати  оформлення МД типу ЕК-10 "Експорт", ЕК-11 "Реекспорт" на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів (пп. 1 п. 7).

Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пп. 16-2 розділу IV цієї Інструкції (пп. 2 п.9).

Відповідно до п. 14 Інструкції №7 банки здійснюють валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків на підставі оригіналів відповідних документів (включаючи електронні документи) або копій в електронній/паперовій формі з оригіналів документів на паперових носіях інформації.

Банки для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків мають право в разі переказу резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів на користь резидента або якщо резидент зазначений у реєстрі вивізних МД, вимагати від останнього (залежно від виду операції) оригінали або копії договору з нерезидентом, актів, рахунків (інвойсів) або інших документів, що підтверджують здійснення експорту (імпорту) товарів та інших документів, необхідних банку для здійснення валютного нагляду за своєчасністю розрахунків за експорт, імпорт товарів його клієнтів.

Банк самостійно приймає рішення про необхідність подання резидентами документів, пов’язаних зі здійсненням операції з експорту, імпорту товарів, а також перелік таких документів за відповідною операцією з експорту/імпорту товару, для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків.

Таким чином, варто обрати з варіантів припинення договору з покупцем та подати відповідні документи щодо продажу товару за межами України іншому нерезиденту до банку (йдеться про документи, які вимагатиме банк, до якого надійшов реєстр МД, що містить інформацію про цю операцію.

Щодо необхідності внесення змін до МД, то зауважимо таке:

Порядок заповнення МД наведений у Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа затв. Наказом Мінфіну від 20.0.2012 р. №651.

ПР заповненні графи 8 "Вантажоодержувач" варто врахувати, що у разі, якщо описом цієї графи не передбачено інше, у графі зазначаються відомості про одержувача. Якщо відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), нерезидент - сторона зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), не є одержувачем, у графі зазначаються відомості про одержувача і вчиняється запис: "Див. доп.", а в доповненні наводяться відомості про нерезидента - сторону зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту).

Порядок внесення змін до митної декларації та її відкликання наведений у п. 33-38 Постанови КМУ №450 «Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій». При цьому, на нашу думку, вносити зміни в описаній нами ситуації до МД не потрібно.