• Посилання скопійовано

Визначення постійного представництва нерезидента

Резидент України є засновником і одночасно директором іноземної компанії (Польща), постійно проживає на території України і декілька разів на рік з робочих питань їздить в Польщу. Додаткові умови наведені нижче. Чи є в зазначеній ситуації постійне представництво нерезидента в Україні згідно з пп. 14.1.193 ПКУ?

Запитання: Резидент України є засновником і одночасно директором іноземної компанії (Польща), постійно проживає на території України і декілька разів на рік з робочих питань їздить в Польщу.

Фактичне управління розрахунковим рахунком іноземної компанії засобами інтернет-зв'язку також здійснюється ним в Україні.

Також ця особа є ФОПом та здійснює консультаційну діяльність в Україні, що не пов'язана з діяльністю іноземної компанії.

Іноземна компанія має в Польщі виробничий цех (основні засоби, персонал) та здійснює продаж власної продукції виключно в межах ЄС. Контактують з кінцевими покупцями і оформлюють замовлення на продаж продукції ФОПи в Україні, з якими іноземна компанія підписала договір на надання таких послуг.

Чи може щось з цього вважатися постійним представництвом нерезидента в Україні згідно з пп. 14.1.193 ПКУ?

Якщо, так, то що саме і які можливі податкові наслідки?

Що є об'єктом оподаткування?

Відповідь: Відповідно до пп. 14.1.193 ПКУ постійне представництво - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

Відповідно до пп. 14.1.36 ПКУ господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З наведеного випливає, що господарська діяльність в Україні – це діяльність, пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу в Україні. Тобто, товари, послуги, роботи мають продаватися в Україні. Тільки при виконанні цієї умови в принципі може виникати постійне представництво нерезидента в Україні.

А якщо українські ФОПи надають нерезиденту послуги з оформлення замовлення на продаж за межами митної території України, мова про постійне представництво нерезидента в Україні не йде.

Те саме стосується резидента України, який є засновником нерезидента. Причому в останньому абзаці пп. 14.1.193 ПКУ зазначено, що визнання особи контролюючою особою відповідно до положень статті 39-2 ПКУ не є постійним представництвом.

Варто сказати, що ст. 39-2 ПКУ набуває чинності з 01.01.2022 р. згідно з нормами Закону №466-IX.

Відповідно до пп. 39-2.1.2 ПКУ з урахуванням положень цієї статті контролюючою особою є фізична особа або юридична особа - резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.

Зокрема, іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України (далі - контролююча особа):

  • володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або
  • володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або
  • окремо або разом з іншими резидентами України - пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

З наведеного випливає, що в розглядуваній ситуації резидент України, який володіє іноземною компанією, є контролюючою особою, а така компанія є контрольованою іноземною компанією (КІК).

Про особливості оподаткування фізособи резидента України, яка є засновником нерезидента, ми писали, приміром, тут, тут, тут, тут.

Причому доходи фізособи резидента будуть оподатковуватися вже за наслідками 2022 року, якщо не будуть внесені зміни до ПКУ. За наслідками 2021 року ніяких податків платити не потрібно, ніяка звітність не подається.

***

Також читайте:

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Який код УКТ ЗЕД вказати при списанні товару, придбаного більше 10 років тому?
    Підприємство списує матеріали, придбані у 2006 році. У зв’язку зі змінами, в зведеній ПН з кодом причини 13 треба вказувати УКТ ЗЕД. Наразі чинна версія УКТ ЗЕД 2020 року. Який УКТ ЗЕД зазначити в ПН?
    13.11.202449
  • Помилка у митній вартості товару та аркуш коригування до МД
    Підприємство розмитнило передоплачений товар, вартість якого була 41705 євро. При розмитненні товара була допущена помилка в МД у митній вартості, яку зазначили в сумі 41500 євро. Фактично був отриманий весь товар на суму 41705 євро. Тепер митниця буде оформляти аркуш коригування і донараховувати мито і ПДВ на 205 євро. Як це відобразити в обліку?
    08.10.202481
  • Експорт виставкових зразків готової продукції за ціною нижчою від собівартості
    Підприємство на загальній системі оподаткування, платник ПДВ, виробник меблів. Воно бере участь у виставці меблів за кордоном. Для тимчасового вивезення меблів на виставку скористалися послугою Карнет. Під час виставки знайшли покупця на виставкові меблі. Позаяк меблі під час виставки частково втратили свій вигляд, чи можна продати їх за собівартістю або ціною нижчою від собівартості? Якщо так, то які особливості такого продажу?
    27.09.202466
  • Податок з доходів нерезидента, який надає посередницькі послуги резиденту
    Підприємство – резидент України уклало договір з резидентом Польщі - E100 International Trade (є довідка резидента). Підприємство сплачує авансові платежі – компенсація дорожнього збору, переправи поромом та винагорода. Протягом місяця резидент витрачає ці кошти, а за результатами місяця нерезидент надає акт, зазначаючи фактичні витрати. Як оподаткувати ці виплати?
    27.09.202444
  • Що робити, якщо імпортували товар за 1200 євро, а повернули постачальнику за 1600 євро?
    Підприємство придбало товар у нерезидента за 1200 євро. Товар не задовольнив покупця, тому постачальник погодився на повернення товару і коштів, а також компенсувати транспортні витрати. На митниці оформили повернення в режимі експорту, але за імпортним контрактом. Інвойс постачальнику і вартість товару згідно з МД - 1800 євро: 1200 євро + 600 євро вартість транспортних послуг. Як відобразити це в бухобліку: як повернення чи як реалізацію? Чи застосовується ставка ПДВ 0% на всю суму 1800 євро, при тому, що оформлена МД типу ЕК 10, а вказано імпортний контракт?
    18.07.202457