• Посилання скопійовано

Визначення звичайної ціни у разі експорту-імпорту однакових товарів за різними цінами

Підприємство реалізує на експорт власну продукцію по собівартості (1875 грн), яка є і митною ціною, і договірною. Контрагентам на території України реалізує за ціною 2417 грн. Яка в даному випадку звичайна ціна? Різниця інтервалу становить 22,42%, що більше за допустимий неоподаткований. Яку суму потрібно вказувати в розділі 1 декларації з ПДВ в колонці А і в звіті про суми податкових пільг за кодом пільг 14010394?

На сьогоднішній день питання визначення звичайних цін є досить складним та неоднозначним.

Чинне законодавство не містить заборон встановлення різних цін продажу на території України та експортованих поза територією України. Адже основний принцип звичайної ціни  є її орієнтація на ціну, визначену в договорі. Фактично, як і за часів дії Закону про прибуток, так і тепер за часів дії ПКУ, саме платники податків мусять доводити, що ціна договору сформована на принципах формування ціни в операціях між непов’язаними особами в порівнянних умовах на відповідному ринку товарів, робіт, послуг. 


Критерії порівнянності умов щодо різних договорів виписані в п. 39.4 ПКУ.

Враховуються, зокрема, такі умови договорів, як:

•кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії); 

•обсяг функцій, що виконуються сторонами; 

•умови розподілу між сторонами ризиків і вигод; 

•строки виконання зобов'язань; 

•умови здійснення платежів, звичайних для такої операції; 

•характеристика ринку товарів, на якому здійснено господарську операцію; 

•бізнес-стратегія підприємства; 

•звичайні надбавки чи знижки до ціни під час укладення договорів між непов'язаними особами, 

•а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. 

При цьому умови договорів на ринку ідентичних (за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються порівнянними, якщо відмінність між такими умовами істотно не впливає на ціну або може бути економічно обґрунтована. Крім того, беруться до уваги звичайні під час укладення договорів між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни, зокрема знижки, зумовлені сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів.

Отже, продаж однакових товарів на внутрішньому та зовнішньому ринку України за різними цінами, на думку автора, можуть бути цілком виправдані різними умовами та структурами цих ринків.

За кодом 14010394 в звіті про пільги мають бути показані суми поставок за нульовою ставкою з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту. Отже, виходячи із запитання, дані цього рядка мають бути обчислені з суми 1875 грн.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Кловская Юлия

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Оплата з корпоративної картки за ЗЕД-контрактом
    ТОВ уклало ЗЕД-контракт на поставку обладнання. Оплату частково здійснено з поточного рахунку. На корпоративній картці підприємства є валюта. Чи можлива оплата в готівковій формі? Чи можна провести оплату з корпоративної картки?
    02.05.202425
  • Валютний нагляд при реекспорті товарів, поміщених у митний режим «митний склад»
    Підприємство закуповує продукцію у митному режимі «митний склад» у нерезидента, потім – реекспорт нерезиденту. Як завершується валютний нагляд поставки товару нерезиденту? Якщо це прирівнюється до імпорту без увезення в Україну, банк завершує нагляд після зарахування коштів від нерезидента на рахунок нерезидента в разі продажу нерезиденту продукції за межами України. Імпорт закривається у сумі собівартості товару, від якого надійшла виручка, чи у всій сумі виручки за реекспорт, незважаючи на його собівартість? Тобто у разі реекспорту нижче собівартості при надходженні виручки у повному обсязі, банк знімає повністю валютний нагляд по імпорту, чи буде виникати недоотримання коштів?
    30.04.202421
  • Товар імпортовано частинами, а продається як один виріб: що з УКТ ЗЕД?
    Підприємство поставляє складне хімічне обладнання - змішувач, який складається із багатьох частин. Головна частина - корпус, імпортується і складає 78% вартості змішувача.Чи можна для змішувача застосувати код УКТ ЗЕД, що відповідає УКТ ЗЕД корпусу та в податковій на змішувач поставити позначну імпортований товар?
    21.03.202468
  • Дата подання експортної митної декларації та дата її оформлення різні: коли визнати ПЗ та дохід?
    Підприємство-експортер подало митну декларацію до оформлення 31.01.2024 р. Завершення митного оформлення 01.02.2024. Курс в МД зафіксований станом на 31.01.2024. Коли підприємство має скласти ПН та за яким курсом? Як відобразити експорт товарів в бухгалтерському обліку?
    20.02.202476
  • Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД
    У компанії були борги перед нерезидентом за постачання палива у 2021-2022 роках. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги і тепер борги компанії перейшли до цього нерезидента. Передбачається оформлення 3-стороннього договору переведення боргу. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення цієї угоди та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?
    08.01.2024288