• Посилання скопійовано

Брокерські послуги в собівартості імпортного товару

Підприємство уклало договір з ФОП брокером на консультаційні послуги в сфері ЗЕД (імпорт, експорт). Тобто, ці послуги не стосуються імпорту чи експорту якоїсь однієї партії товару, а взагалі всієї діяльності. Такі послуги відносяться на витрати періоду чи на собівартість імпортованих товарів?

Стосовно імпортних товарів

Відповідно до п. 9 П(С)БО 9 первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

  • суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;
  • суми ввізного мита;
  • суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються  підприємству;
  • транспортно-заготівельні витрати;
  • інші прямі витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Таким чином, якщо підприємство отримує послуги по розмитненню конкретної партії товару, вартість таких послуг включається до первісної вартості таких товарів, як інші прямі витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів.

Таку саму думку читаємо в листі Мінфіну від 29.11.2013 р. № 31-08410-07-27/34996.

Якщо ж підприємство отримує консультаційні послуги брокера у сфері імпорту взагалі, такі послуги не пов’язані безпосередньо з придбанням конкретної партії товару, тому вони не відносяться на первісну вартість товару.

 

А куди їх в такому разі слід відносити?

Відповідно до п. 18 П(С)БО 16 винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо) відносяться до адміністративних витрат.

 

Стосовно експортних товарів

Якщо послуги митного брокера безпосередньо пов’язані з експортом конкретної партії товару, вони відносяться до витрат на збут згідно з п. 19 П(С)БО 16. Тому що це і є витратами на збут товару. 

Консультаційні послуги брокера, якщо вони стосуються всієї тільки експортної діяльності, також є підстави віднести на витрати на збут. Тому що їх напрям – збут продукції.

Якщо консультаційні послуги стосуються як експортної, так і імпортної діяльності і немає можливості окремо виділити ту і ту частину, такі послуги варто відносити до адміністративних витрат. Якщо є можливість виділити, то імпортну частину доречно віднести до адміністративних витрат, а експортну до витрат на збут.

Поряд з цим варто сказати, що ця думка не безумовна. Консультаційні послуги в сфері експорту можна також класифікувати як і адміністративні витрати, тому що вони також є винагородою за професійні послуги. Тобто, поділ тут досить умовний. Кожне підприємство має це питання самостійно вирішити для себе, з огляду на особливості своєї діяльності, суттєвості таких витрат.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Оплата з корпоративної картки за ЗЕД-контрактом
    ТОВ уклало ЗЕД-контракт на поставку обладнання. Оплату частково здійснено з поточного рахунку. На корпоративній картці підприємства є валюта. Чи можлива оплата в готівковій формі? Чи можна провести оплату з корпоративної картки?
    02.05.202418
  • Валютний нагляд при реекспорті товарів, поміщених у митний режим «митний склад»
    Підприємство закуповує продукцію у митному режимі «митний склад» у нерезидента, потім – реекспорт нерезиденту. Як завершується валютний нагляд поставки товару нерезиденту? Якщо це прирівнюється до імпорту без увезення в Україну, банк завершує нагляд після зарахування коштів від нерезидента на рахунок нерезидента в разі продажу нерезиденту продукції за межами України. Імпорт закривається у сумі собівартості товару, від якого надійшла виручка, чи у всій сумі виручки за реекспорт, незважаючи на його собівартість? Тобто у разі реекспорту нижче собівартості при надходженні виручки у повному обсязі, банк знімає повністю валютний нагляд по імпорту, чи буде виникати недоотримання коштів?
    30.04.202415
  • Товар імпортовано частинами, а продається як один виріб: що з УКТ ЗЕД?
    Підприємство поставляє складне хімічне обладнання - змішувач, який складається із багатьох частин. Головна частина - корпус, імпортується і складає 78% вартості змішувача.Чи можна для змішувача застосувати код УКТ ЗЕД, що відповідає УКТ ЗЕД корпусу та в податковій на змішувач поставити позначну імпортований товар?
    21.03.202467
  • Дата подання експортної митної декларації та дата її оформлення різні: коли визнати ПЗ та дохід?
    Підприємство-експортер подало митну декларацію до оформлення 31.01.2024 р. Завершення митного оформлення 01.02.2024. Курс в МД зафіксований станом на 31.01.2024. Коли підприємство має скласти ПН та за яким курсом? Як відобразити експорт товарів в бухгалтерському обліку?
    20.02.202475
  • Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД
    У компанії були борги перед нерезидентом за постачання палива у 2021-2022 роках. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги і тепер борги компанії перейшли до цього нерезидента. Передбачається оформлення 3-стороннього договору переведення боргу. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення цієї угоди та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?
    08.01.2024282