• Посилання скопійовано

РРО та інтернет торгівля ФОП: в який момент проводити через РРО оплату?

В який момент часу необхідно проводити через РРО оплату, яка пройшла через інтернет (картою, платіжною системою тощо), якщо факт оплати можна побачити тільки в банківській виписці на наступний день?

Запитання:

ФОП – платник єдиного податку 3 групи, який застосовує з РРО, почав продаж страв через інтернет-сайт для доставки із кафе. В який момент часу необхідно проводити через РРО оплату, яка пройшла через інтернет (картою, платіжною системою тощо), якщо факт оплати можна побачити тільки в банківській виписці на наступний день? Який документ повинен видати ФОП, який здійснює доставку оплаченої страви покупцеві, якщо при оплаті через сайт або платіжну систему немає документа, що підтверджує оплату в паперовому вигляді (лише інформація в електронному вигляді, що підтверджує факт оплати)?

Відповідь: Розрахункова операція в абз. 4 ст. 2 Закону №265  визначена як приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (абз. 28 ст. 2 Закону №265).

ДФС ІПК від 21.05.2019 р. №2285/6/99-99-14-05-01-15/ІПК повідомляє, що питання зарахування коштів на рахунок інтернет-магазину та проведення такої операції через РРО Закон №265 не регулює.

Водночас у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки (без використання банківських платіжних карток), РРО не застосовується.

Також застосування РРО не є обов'язковим, якщо оплата за товар здійснюється покупцем через ПТКС, який належить банку та знаходиться у приміщенні банку.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 13 Закону №675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Разом з тим, продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (п. 3 ст. 13 Закону №675).

Розділом VII Положення №705 встановлено, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів (тобто банківська (платіжна) картка, далі – ЕПЗ) та інші документи, що застосовуються в платіжних системах для платіжних операцій з використанням ЕПЗ, можуть бути в паперовій та/або електронній формі.

Під час здійснення операцій з використанням ЕПЗ у сфері електронної комерції та системах дистанційного обслуговування дозволяється формування в електронній формі документа за операцією з використанням ЕПЗ за умови доставки його користувачу.

Документи за операціями з використанням ЕПЗ мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Разом з цим, згідно з роз'ясненням Нацбанку (лист від 28.11.2019 р. №57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом у розумінні Закону №265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.

ДПС в ІПК від 16.03.2020 р. №1087/6/99-00-05-04-01-06/ІПК повідомляє, що при визначенні відносин суб'єкта господарювання з отримувачем товару (послуги) в обов'язковому порядку слід визначати місце здійснення розрахунків.

Тобто, якщо місце здійснення розрахунків визначити неможливо (наприклад, отримання споживачем комп'ютерних програм, електронних книжок, довідок, висновків, експертних оцінок, договорів, квитанцій, рахунків тощо виключно в електронній формі), то у такому випадку застосування РРО є необов'язковим. У інших випадках (тобто безпосереднє отримання споживачем товарів чи послуг, в т. ч. замовлених та сплачених через мережу Інтернет) суб'єкт господарювання зобов'язаний застосувати РРО на загальних підставах.

Водночас у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку) застосування РРО є не обов'язковим.

 

Також читайте:

Продаж товарів через мережу Інтернет: чи потрібно застосовувати РРО? https://consulting.dtkt.ua/state/cash-handling/10650

При безготівкових розрахунках РРО не застосовується https://consulting.dtkt.ua/state/cash-handling/9557

Чи потрібно застосовувати РРО при розрахунках через Liqpay та фінансових посередників https://consulting.dtkt.ua/state/cash-handling/9303

Чи потрібно додатково проводити через РРО оплату товару, отриману через систему Приват24?  https://consulting.dtkt.ua/state/cash-handling/13583

Розрахунки за товар через LiqPay: коли з РРО? https://news.dtkt.ua/state/cash-handling/59811

Чи потрібно додатково проводити через РРО оплату товару, отриману через систему LiqPay? https://consulting.dtkt.ua/state/cash-handling/13582

Чи застосовувати РРО при отриманні безготівкових платежів через банки? https://consulting.dtkt.ua/state/cash-handling/14298

 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Бондаренко Олена

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Який код УКТ ЗЕД вказати при списанні товару, придбаного більше 10 років тому?
    Підприємство списує матеріали, придбані у 2006 році. У зв’язку зі змінами, в зведеній ПН з кодом причини 13 треба вказувати УКТ ЗЕД. Наразі чинна версія УКТ ЗЕД 2020 року. Який УКТ ЗЕД зазначити в ПН?
    13.11.202449
  • Помилка у митній вартості товару та аркуш коригування до МД
    Підприємство розмитнило передоплачений товар, вартість якого була 41705 євро. При розмитненні товара була допущена помилка в МД у митній вартості, яку зазначили в сумі 41500 євро. Фактично був отриманий весь товар на суму 41705 євро. Тепер митниця буде оформляти аркуш коригування і донараховувати мито і ПДВ на 205 євро. Як це відобразити в обліку?
    08.10.202481
  • Експорт виставкових зразків готової продукції за ціною нижчою від собівартості
    Підприємство на загальній системі оподаткування, платник ПДВ, виробник меблів. Воно бере участь у виставці меблів за кордоном. Для тимчасового вивезення меблів на виставку скористалися послугою Карнет. Під час виставки знайшли покупця на виставкові меблі. Позаяк меблі під час виставки частково втратили свій вигляд, чи можна продати їх за собівартістю або ціною нижчою від собівартості? Якщо так, то які особливості такого продажу?
    27.09.202466
  • Податок з доходів нерезидента, який надає посередницькі послуги резиденту
    Підприємство – резидент України уклало договір з резидентом Польщі - E100 International Trade (є довідка резидента). Підприємство сплачує авансові платежі – компенсація дорожнього збору, переправи поромом та винагорода. Протягом місяця резидент витрачає ці кошти, а за результатами місяця нерезидент надає акт, зазначаючи фактичні витрати. Як оподаткувати ці виплати?
    27.09.202444
  • Що робити, якщо імпортували товар за 1200 євро, а повернули постачальнику за 1600 євро?
    Підприємство придбало товар у нерезидента за 1200 євро. Товар не задовольнив покупця, тому постачальник погодився на повернення товару і коштів, а також компенсувати транспортні витрати. На митниці оформили повернення в режимі експорту, але за імпортним контрактом. Інвойс постачальнику і вартість товару згідно з МД - 1800 євро: 1200 євро + 600 євро вартість транспортних послуг. Як відобразити це в бухобліку: як повернення чи як реалізацію? Чи застосовується ставка ПДВ 0% на всю суму 1800 євро, при тому, що оформлена МД типу ЕК 10, а вказано імпортний контракт?
    18.07.202457