Відшкодування ПДВ за кордоном

Правила та процедура відшкодування ПДВ передбачено 13-ю Директивою    Європейського співтовариства від 17.11.86 р (далі, Директива ЄС № 560). 

Держави-члени Європейського Економічного Співтовариства відшкодовують всім платникам податків, які не мають постійного місця здійснення підприємницької діяльності на території  Співтовариства за умови дотримання певних вимог, суму ПДВ, сплаченого у відношенні зокрема наданих послуг (з урахуванням виключень які наведені у ст. 1 Директиви ЄС № 560).

Процедура відшкодування ПДВ для іноземних підприємств в кожній країні-члені ЄС регулюється внутрішнім законодавством, яким встановлюються терміни подання заявки, її форма, відповідальні установи та мінімальні межі платежів. 

Більш детальну   інформацію   про   застосування   схеми   із відшкодуванням   ПДВ з Великобританії можна  отримати  у  відповідному  підрозділі Королівської митної та акцизної служби (стосовно надання роз'яснення з питань застосування підприємствами України процедур,  передбачених Директивою ЄС № 560 див лист Мінекономрозвитку

від 05.05.2004 р.  N 68-45/231). Відшкодування ПДВ підприємствам походженням з країн, які не є членами ЄС, передбачається нормативним документом Королівської митної та акцизної служби Notice723 „Повернення ПДВ в межах ЄС для підприємств, походженням із країн–членів ЄС та країн, які не є членами ЄС” (https://www.gov.uk/guidance/claim-back-vat-paid-in-the-eu-if-youre-established-elsewhere-notice-723a) 

Відшкодування податку здійснюється за умови:

- юрособа (українське підприємство), не зареєстроване на території Великобританії як платник ПДВ;

- не проводить господарської діяльності на території ЄС;

- не здійснює жодних поставок у Великобританію, за винятком транспортних послуг, пов’язаних із міжнародним обслуговуванням перевезень товарів та послуг, щодо яких ПДВ сплачується у Великобританії особою, яка отримує ці послуги.

Далі, при заповненні та подачі необхідних документів та при дотримані періоду, по закінченню якого можна вимагати повернення ПДВ, податок повертається на поточний рахунок резидента (період повернення залежить від податкового законодавства кожної з европейських країн).

За умовами запитання українське підприємство 30.07.2019 р. отримало відшкодування податку у розмірі 2000 євро. Враховуючи зміст операції та мету здійснення такої операції - відшкодування коштів здійснюється по аналогії відшкодування за чеками Tax Free Shopping.

Враховуючи визначення доходу відповідно до п. 5 П(СБО) 15 дохід визнається під час збільшення активу, що зумовлює зростання власного капітал, за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Як наслідок отримана сума відшкодування податку буде складовою інших операційних доходів підприємства.

У бухобліку з метою отримання такої суми підприємство здійснює проведення: 

- Дт 316 Кт 719;

- Дт 312 Кт 316.

З 20 червня 2019 року Постановою № 78 (виключено розділ ІІІ Положення № 5) скасовано обов’язковий продаж валюти. Відповідно до п. 108 Положення № 5 зарахування коштів в іноземній валюті на поточні рахунки клієнтів здійснюється банками через розподільчі рахунки. Згідно п. 52 Положення № 5 банк зобов’язаний переказати на поточний рахунок клієнта без його доручення кошти в іноземній валюті не пізніше ніж на наступний банківський день після дня їх зарахування на розподільчий рахунок.

Отже тепер вся сума отриманої валюти відображається на субрахунку 316 з повним зарахуванням на субрахунок 312.

Слід звернути увагу, що операція здійснюється у валюті. Тому потрібно врахувати норми П(С)БО 21. За п. 5 цього П(С)БО операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції - дати визнання активів. Отримані кошти є статтями балансу про грошові кошти а саме монетарною статею. А за монетарними статями згідно п. 8 П(С)БО 21 визнаються курсові різниці.

Якщо політикою підприємства (рекомендуємо це прописати у наказі про облікову політику) прийнято рішення визнавати отриману валюту активом на день зарахування коштів на субрахунок 316, слід дотримуватись такого підходу до всіх операцій пов’язаних з валютою. Як наслідок дохід буде визнаватись за П(С)БО 15, проте сума доходу фіксуватись за курсом НБУ на дату зарахування коштів на субрахунок 316.

Існує й інший підхід. Враховуючи, що згідно пп. 2 п. 9 Положення № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку, ряд фахівців схиляється, що фіксувати суму доходу при авансових оплатах потрібно за курсом НБУ валюти зарахованої на субрахунок 312. Отже рішення приймається обліковою політикою підприємства.

Документальним підтвердженням отриманого доходу буде банківська виписка та складена підприємством бухдовідка.

Об'єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання послуг, зокерема від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ. Проте, операція отриманого відшкодування ПДВ не підпадає під визначення постачання послуг за пп. 14.1.185 ПКУ, тому що в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності нічого не споживається, як наслідок об’єкт оподаткування відсутній.