• Посилання скопійовано

Експорт нерозмитненого товару, який поміщено в режим митного складу

Підприємство придбало товар за кордоном та помістило його у митний режим митного складу. Товар ще не розмитнено. Чи можна експортувати цей товар з митного складу без розмитнення? Що буде з бюджетним відшкодуванням ПДВ у такому разі?

Митний склад – це один з митних режимів, встановлених ст. 70 МКУ.

Відповідно до ст. 121 МКУ митний склад - це митний режим, відповідно до якого іноземні або українські товари зберігаються під митним контролем із умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Митний режим митного складу завершується шляхом поміщення товарів, поміщених у цей митний режим, в інший митний режим, що допускається МКУ (ст. 129 МКУ).

Податківці зазначають, що іноземні товари, які зберігаються в митному режимі митного складу, до закінчення строку їх придатності або строків зберігання повинні бути задекларовані для ввезення на митну територію України в іншому митному режимі або реекспортовані (див. тут).

Отже, підприємство може обрати, у який митний режим помістити товари після завершення режиму митного складу:

  1. Помістити товари в режим імпорту для їх подальшого експорту на загальних підставах;
  2. Помістити товари в режим реекспорту, не поміщуючи їх у режим імпорту. На нашу думку, таку можливість дає норма пп. 4 ст. 86 МКУ: якщо товари були поміщені у митний режим митного складу та вивозяться за межі митної території України у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування та зберігання.

Якщо імпортувати та експортувати товари на загальних підставах, то:

  • При імпорті сплачується «імпортний» ПДВ та всі належні митні платежі;
  • Підприємство має право на податковий кредит з ПДВ на підставі пп. «ґ» п. 198.1 ПКУ.
  • При експорті підприємство має право застосувати ставку ПДВ 0% - на загальних підставах (пп. 206.4 ПКУ).
  • Далі, підприємство має право на бюджетне відшкодування на загальних підставах, визначених ст. 200 ПКУ, якщо за підсумками декларації з ПДВ сформується від’ємне значення (рядок 19 декларації).

Якщо помістити товари на митному складі не в режим імпорту, а одразу в режим реекспорту, то слід мати на увазі, що відповідно до пп. 206.5 ПКУ операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування, крім операцій з вивезення відповідно до пп. 3 та 5 ч. 1 ст. 86 МКУ, що оподатковуються ПДВ  за нульовою ставкою. Для даної ситуації ці п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ не застосовуються, а отже, в даному випадку реекспорт буде звільненою операцією.

Отже, якщо при імпорті таких товарів було сплачено «імпортний» ПДВ, то суми такого ПДВ:

  • або з самого початку не включаються до податкового кредиту при складанні декларації з ПДВ;
  • або, якщо ПК таки було визнано, слід нарахувати податкові зобов'язання за п. 198.5 ПКУ.

Щодо такого донарахування ПДВ  ми писали тут.

Відповідно, за операцією реекспорту не виникає від’ємної суми ПДВ, яку можна було б подати на відшкодування.

 

Відображення бюджетного відшкодування у декларації з ПДВ

Розрахунок суми бюджетного відшкодування ведеться у додатку 3 до декларації з ПДВ.

У таблиці 1 додатка 3 зазначаються такі показники:

  1. Cума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пп. 200-1.3 ПКУ на момент подання податкової декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (рядок 20 - рядок 20.1 декларації);
  2. Фактично сплачено у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України (значення рядка "Усього" графи 7 таблиці 2). Тут зазначаються, в тому числі, суми «імпортного» ПДВ, сплаченого на митниці;
  3. Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (зазначається сума рядка 1, яка не більша значення рядка 2) (значення цього рядка переноситься до рядка 20.2  декларації за поточний звітний (податковий) період). Тут підприємство самостійно визначає суму, яку воно бажає заявити до бюджетного відшкодування.

Щодо заповнення додатку 3 до декларації з ПДВ читайте тут та тут>> 

***

Читайте також:

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Оплата з корпоративної картки за ЗЕД-контрактом
    ТОВ уклало ЗЕД-контракт на поставку обладнання. Оплату частково здійснено з поточного рахунку. На корпоративній картці підприємства є валюта. Чи можлива оплата в готівковій формі? Чи можна провести оплату з корпоративної картки?
    02.05.202416
  • Валютний нагляд при реекспорті товарів, поміщених у митний режим «митний склад»
    Підприємство закуповує продукцію у митному режимі «митний склад» у нерезидента, потім – реекспорт нерезиденту. Як завершується валютний нагляд поставки товару нерезиденту? Якщо це прирівнюється до імпорту без увезення в Україну, банк завершує нагляд після зарахування коштів від нерезидента на рахунок нерезидента в разі продажу нерезиденту продукції за межами України. Імпорт закривається у сумі собівартості товару, від якого надійшла виручка, чи у всій сумі виручки за реекспорт, незважаючи на його собівартість? Тобто у разі реекспорту нижче собівартості при надходженні виручки у повному обсязі, банк знімає повністю валютний нагляд по імпорту, чи буде виникати недоотримання коштів?
    30.04.202415
  • Товар імпортовано частинами, а продається як один виріб: що з УКТ ЗЕД?
    Підприємство поставляє складне хімічне обладнання - змішувач, який складається із багатьох частин. Головна частина - корпус, імпортується і складає 78% вартості змішувача.Чи можна для змішувача застосувати код УКТ ЗЕД, що відповідає УКТ ЗЕД корпусу та в податковій на змішувач поставити позначну імпортований товар?
    21.03.202467
  • Дата подання експортної митної декларації та дата її оформлення різні: коли визнати ПЗ та дохід?
    Підприємство-експортер подало митну декларацію до оформлення 31.01.2024 р. Завершення митного оформлення 01.02.2024. Курс в МД зафіксований станом на 31.01.2024. Коли підприємство має скласти ПН та за яким курсом? Як відобразити експорт товарів в бухгалтерському обліку?
    20.02.202475
  • Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД
    У компанії були борги перед нерезидентом за постачання палива у 2021-2022 роках. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги і тепер борги компанії перейшли до цього нерезидента. Передбачається оформлення 3-стороннього договору переведення боргу. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення цієї угоди та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?
    08.01.2024281