• Посилання скопійовано

Експорт нерозмитненого товару, який поміщено в режим митного складу

Підприємство придбало товар за кордоном та помістило його у митний режим митного складу. Товар ще не розмитнено. Чи можна експортувати цей товар з митного складу без розмитнення? Що буде з бюджетним відшкодуванням ПДВ у такому разі?

Митний склад – це один з митних режимів, встановлених ст. 70 МКУ.

Відповідно до ст. 121 МКУ митний склад - це митний режим, відповідно до якого іноземні або українські товари зберігаються під митним контролем із умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Митний режим митного складу завершується шляхом поміщення товарів, поміщених у цей митний режим, в інший митний режим, що допускається МКУ (ст. 129 МКУ).

Податківці зазначають, що іноземні товари, які зберігаються в митному режимі митного складу, до закінчення строку їх придатності або строків зберігання повинні бути задекларовані для ввезення на митну територію України в іншому митному режимі або реекспортовані (див. тут).

Отже, підприємство може обрати, у який митний режим помістити товари після завершення режиму митного складу:

  1. Помістити товари в режим імпорту для їх подальшого експорту на загальних підставах;
  2. Помістити товари в режим реекспорту, не поміщуючи їх у режим імпорту. На нашу думку, таку можливість дає норма пп. 4 ст. 86 МКУ: якщо товари були поміщені у митний режим митного складу та вивозяться за межі митної території України у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування та зберігання.

Якщо імпортувати та експортувати товари на загальних підставах, то:

  • При імпорті сплачується «імпортний» ПДВ та всі належні митні платежі;
  • Підприємство має право на податковий кредит з ПДВ на підставі пп. «ґ» п. 198.1 ПКУ.
  • При експорті підприємство має право застосувати ставку ПДВ 0% - на загальних підставах (пп. 206.4 ПКУ).
  • Далі, підприємство має право на бюджетне відшкодування на загальних підставах, визначених ст. 200 ПКУ, якщо за підсумками декларації з ПДВ сформується від’ємне значення (рядок 19 декларації).

Якщо помістити товари на митному складі не в режим імпорту, а одразу в режим реекспорту, то слід мати на увазі, що відповідно до пп. 206.5 ПКУ операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування, крім операцій з вивезення відповідно до пп. 3 та 5 ч. 1 ст. 86 МКУ, що оподатковуються ПДВ  за нульовою ставкою. Для даної ситуації ці п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ не застосовуються, а отже, в даному випадку реекспорт буде звільненою операцією.

Отже, якщо при імпорті таких товарів було сплачено «імпортний» ПДВ, то суми такого ПДВ:

  • або з самого початку не включаються до податкового кредиту при складанні декларації з ПДВ;
  • або, якщо ПК таки було визнано, слід нарахувати податкові зобов'язання за п. 198.5 ПКУ.

Щодо такого донарахування ПДВ  ми писали тут.

Відповідно, за операцією реекспорту не виникає від’ємної суми ПДВ, яку можна було б подати на відшкодування.

 

Відображення бюджетного відшкодування у декларації з ПДВ

Розрахунок суми бюджетного відшкодування ведеться у додатку 3 до декларації з ПДВ.

У таблиці 1 додатка 3 зазначаються такі показники:

  1. Cума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пп. 200-1.3 ПКУ на момент подання податкової декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (рядок 20 - рядок 20.1 декларації);
  2. Фактично сплачено у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України (значення рядка "Усього" графи 7 таблиці 2). Тут зазначаються, в тому числі, суми «імпортного» ПДВ, сплаченого на митниці;
  3. Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (зазначається сума рядка 1, яка не більша значення рядка 2) (значення цього рядка переноситься до рядка 20.2  декларації за поточний звітний (податковий) період). Тут підприємство самостійно визначає суму, яку воно бажає заявити до бюджетного відшкодування.

Щодо заповнення додатку 3 до декларації з ПДВ читайте тут та тут>> 

***

Читайте також:

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Чи є «незначною» сума розрахунків при ЗЕД менше 400 тис. грн, якщо вона збільшиться через курс НБУ?
    Якщо на дату здійснення ЗЕД сума була менше, ніж 400 тис. грн, то валютна операція вважається незначною і не підлягає валютному нагляду, навіть, якщо при розрахунках, у зв’язку зі зміною курсу НБУ, така операція підпадає під валютний контроль
    16.10.202534
  • Коректність зміни коду УКТ ЗЕД при експорті та продажах в Україні
    Підприємство отримало товар з кодом УКТ ЗЕД 1806 90 19 00 (згідно з ПН постачальника). При експорті митні органи вимагають змінити код на 1806 90 31 00. Чи правомірна така зміна коду для митного оформлення експорту? Чи можна використовувати новий код 1806 90 31 00 для подальших внутрішніх продажів в Україні? Які податкові та митні ризики виникають у зв'язку зі зміною коду УКТ ЗЕД?
    10.10.2025241
  • Документальне підтвердження зовнішньоекономічного контракту
    Чи достатньо ТОВ на загальній системі мати електронну копію (PDF) зовнішньоекономічного контракту на поставку приладів, що містить відскановані печатки сторін, для підтвердження законності операції під час податкової перевірки, якщо сам контракт містить умову про юридичну силу копій, переданих електронними засобами зв'язку? Інвойси з печатками митниці у ТОВ є, вони надійшли разом з приладами
    26.09.2025344
  • Від якої вартості розраховувати податкову різницю за пп. 140.5.5-1 ПКУ при експорті товару?
    Підприємство, що коригує фінрезультат на податкові різниці, експортує товар нерезиденту з переліку КМУ №480. Нерезидент здійснив 100% передоплату. Від якої вартості (ціни в митній декларації чи суми, перерахованої за курсом на дату авансу) розраховувати 30% різниці за пп. 140.5.5-1 ПКУ? Крім того, чи потрібно застосовувати таку різницю до операції з безоплатної передачі зразків цьому ж нерезиденту?
    22.09.202555
  • Особливості оподаткування експорту товару нижче ціни придбання
    Експорт товару по ціні нижче собівартості. Які дії? Які податкові наслідки? Чи потрібна "дотяжка" з ПДВ?
    04.09.2025257