• Посилання скопійовано

Оприбуткування імпортного товару: якою датою?

Якою датою потрібно оприбуткувати імпорт товару, якщо в митній декларації зазначено курс валюти на 08.08.2018 р., але автомобіль виїхав з огляду 09.08.2018 р. та прибув на склад (в електронному кабінеті реєстрація митної декларації зазначена 09.08.2018 р.)?

Відповідно до п. 4.3 Методичних рекомендації №2 приймання, зберігання, відпуск та облік запасів в місцях їх зберігання здійснює матеріально відповідальна особа (далі – МВО).

При прийманні запасів МВО проводить перевірку відповідності запасів асортименту, кількості, вазі, обсягу площі і якості, які зазначені у супровідних документах (п. 4.5 Методичних рекомендацій №2).

Облік запасів на складі може здійснюватися із застосуванням картки складського обліку матеріалів за ф. №М-12.

Картки складського обліку оформляються матеріально відповідальною особою в одному примірнику на основі первинних документів відповідно до номенклатури запасів.

Якщо протягом одного дня відбулося декілька однакових (або однорідних) операцій за кількома документами, може бути зроблено один запис з відображенням номерів документів або номера реєстру, який складається за цими документами, та загальної кількості запасів. При незначній номенклатурі запасів замість карток складського обліку може застосовуватися книга обліку залишків запасів на складі (п. 4.8 Методичних рекомендацій №2).

Приймання та оприбуткування запасів, які надійшли від постачальників, оформлюється товарно-транспортною накладною з використанням штампу (позначення) про оприбуткування або прибутковим ордером (п. 3.6 Методичних рекомендацій №2).

Прибутковий ордер (ф. №М-4) застосовується для обліку матеріалів, які надходять на підприємство від постачальників чи з переробки. Прибутковий ордер в одному примірнику складається МВО у день надходження цінностей на склад.

Таким чином, товар, включаючи імпортний, необхідно оприбуткувати датою його надходження на склад підприємства – одержувача на підставі прибуткових документів (прибуткового ордеру за ф. №М-4), прибуткової накладної тощо), складених МВО у день отримання товару на підставі товар-супроводжуючих документів (ТТН, видаткових накладних постачальника, митних декларацій тощо). 

Щодо визначення первісної вартості імпортного товару зазначимо, що відповідно до п. 5 П(С)БО 21 операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції (дати визнання активів).

Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншим особам у рахунок платежів для придбання немонетарних активів (зокрема, запасів) перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати сплати авансу. 

У разі здійснення авансових платежів в іноземній валюті постачальнику частинами та одержання частинами від постачальника немонетарних активів, вартість одержаних активів визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності здійснення авансових платежів (п. 6 П(С)БО 21).

Валютний курс, який вказаний у митній декларації, застосовується лише для нарахування митних платежів та на оприбуткування товару не впливає.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Бондаренко Олена

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Чи є «незначною» сума розрахунків при ЗЕД менше 400 тис. грн, якщо вона збільшиться через курс НБУ?
    Якщо на дату здійснення ЗЕД сума була менше, ніж 400 тис. грн, то валютна операція вважається незначною і не підлягає валютному нагляду, навіть, якщо при розрахунках, у зв’язку зі зміною курсу НБУ, така операція підпадає під валютний контроль
    16.10.202525
  • Коректність зміни коду УКТ ЗЕД при експорті та продажах в Україні
    Підприємство отримало товар з кодом УКТ ЗЕД 1806 90 19 00 (згідно з ПН постачальника). При експорті митні органи вимагають змінити код на 1806 90 31 00. Чи правомірна така зміна коду для митного оформлення експорту? Чи можна використовувати новий код 1806 90 31 00 для подальших внутрішніх продажів в Україні? Які податкові та митні ризики виникають у зв'язку зі зміною коду УКТ ЗЕД?
    10.10.2025217
  • Документальне підтвердження зовнішньоекономічного контракту
    Чи достатньо ТОВ на загальній системі мати електронну копію (PDF) зовнішньоекономічного контракту на поставку приладів, що містить відскановані печатки сторін, для підтвердження законності операції під час податкової перевірки, якщо сам контракт містить умову про юридичну силу копій, переданих електронними засобами зв'язку? Інвойси з печатками митниці у ТОВ є, вони надійшли разом з приладами
    26.09.2025336
  • Від якої вартості розраховувати податкову різницю за пп. 140.5.5-1 ПКУ при експорті товару?
    Підприємство, що коригує фінрезультат на податкові різниці, експортує товар нерезиденту з переліку КМУ №480. Нерезидент здійснив 100% передоплату. Від якої вартості (ціни в митній декларації чи суми, перерахованої за курсом на дату авансу) розраховувати 30% різниці за пп. 140.5.5-1 ПКУ? Крім того, чи потрібно застосовувати таку різницю до операції з безоплатної передачі зразків цьому ж нерезиденту?
    22.09.202553
  • Особливості оподаткування експорту товару нижче ціни придбання
    Експорт товару по ціні нижче собівартості. Які дії? Які податкові наслідки? Чи потрібна "дотяжка" з ПДВ?
    04.09.2025253