• Посилання скопійовано

Дати митної декларації та акта перевізника різні: як сформувати собівартість імпортованого товару?

Як сформувати собівартість імпортованого товару, якщо митна декларація оформлена 10.07.2018 р., а транспортна компанія надає акт (що є одночасно рахунком) лише 16.07.2018 р.? Чи правомірні дії транспортної компанії?

Щодо визнання дій транспортної компанії правомірними, чи ні, необхідно керуватися відповідними пунктами договору перевезення щодо строків складання рахунків (актів виконаної транспортної роботи).

За загальним порядком, встановленим п. 14.4 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997 р. №363, остаточний розрахунок за перевезення вантажів провадиться замовником на підставі рахунку перевізника. Цей рахунок має бути виписаний не пізніше трьох днів після виконання перевезень з доданням товарно-транспортних накладних.

Щодо визначення первісної вартості імпортованого товару, зазначимо таке.

До фактичних витрат, наведених у п. 9 П(С)БО 9, які складають собівартість запасів, крім іншого належать транспортно-заготівельні витрати (далі – ТЗВ).

Під ТЗВ слід розуміти витрати на заготівлю запасів, оплату тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи та транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів. 

Сума ТЗВ, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів (200 або 289), щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць.

Як добуток середнього відсотка ТЗВ і вартості запасів, що вибули, визначається сума ТЗВ, яка відноситься до запасів, що вибули, з відображенням її на аналогічних рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. 

Середній відсоток ТЗВ визначається діленням суми залишків ТЗВ на початок звітного місяця і ТЗВ за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць. Приклади розподілу ТЗВ наведені в додатку до П(С)БО 9. 

У п. 5.5 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. №2 (далі – Методичні рекомендації №2), зазначено, що включення ТЗВ до первісної вартості конкретних найменувань, груп, видів запасів при їх оприбуткуванні доцільно здійснювати у разі, якщо можна правильно визначити суми таких витрат, які безпосередньо відносяться до придбаних запасів.

Сума ТЗВ, що узагальнюється на окремому субрахунку обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів станом на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані у виробництві, реалізовані, безоплатно передані тощо) у звітному місяці (абз. 6 п. 9 П(С)БО 9 та п. 5.6 Методичних рекомендацій №2).

Тому в ситуації, що розглядається, вартість транспортування доцільно обліковувати на окремому субрахунку 200 або 289, а первісну вартість визначати без урахування вартості транспортних витрат.

З альтернативним варіантом, коли імпортовані товари не розмитнені та знаходяться на складі тимчасового зберігання, можна ознайомитися тут>> 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Бондаренко Олена

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Валютний нагляд за операціями з експорту та імпорту товарів між СГ України та ФО – нерезидентами, які не є іноземними СГ
    Якщо відносини між СГ України і фізособами – нерезидентами, які не є іноземними СГ за своєю сутністю є госпдіяльністю, оформлені зовнішньоекономічним договором, передбачають розрахунки в грошовій формі, за ними банк здійснює валютний нагляд, то такі відносини підпадають під валютний нагляд
    24.07.202521
  • Експорт послуг нерезиденту: чи є ризик нарахування пені за несвоєчасну оплату?
    Підприємство надало інжинірингові послуги нерезиденту та підписало акт 31.12.2024 р. Оплата очікується після спливу 180-денного терміну. Чи є ризик нарахування пені за порушення строків розрахунків, враховуючи, що згідно з Постановою НБУ №67 певні послуги виведені з-під валютного нагляду за строками розрахунків, і банк не вимагає документів за цим договором?
    24.06.2025691
  • Порушення терміну розрахунків з нерезидентом
    Чи можливо здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог по заборгованості нерезидента за цінними паперами/облігаціями з боргом ТОВ перед цим нерезидентом за процентною позикою, отриманою до 20.06.2023 р. та за якою існувала заборгованість за процентами на 24.02.2022 р., в силу чого погасити її не маємо змоги через норму пп. 28 п.14 Постанови НБУ №18?
    20.06.2025478
  • Особливості ЗЕД для ФОПа - "єдинника" ІІІ групи: уточнення місця діяльності
    ФОП на ЄП групи ІІІ має валютний рахунок, надає послуги, перебуваючи в Україні, але отримує виручку від іноземних замовників за послуги на свій валютний рахунок. У заявці на ЄП зазначено місце проведення госпдіяльності "Надання послуг на території України". Чи треба додати "і поза її межами"? Форму №20-ОПП ФОП не подавав
    04.06.202587
  • Експорт обладнання та придбання ТМЦ за кордоном
    Підприємство планує виконувати роботи за кордоном згідно ЗЕД-контракту, вивозячи для цього обладнання, придбане в Україні. Також передбачається закупівля невеликої кількості ТМЦ безпосередньо за кордоном для потреб виконання робіт. Як правильно організувати отримання оплати за експортоване обладнання? Як здійснювати розрахунки за придбані за кордоном ТМЦ та які особливості їх придбання?
    21.05.202549