• Посилання скопійовано

Дати митної декларації та акта перевізника різні: як сформувати собівартість імпортованого товару?

Як сформувати собівартість імпортованого товару, якщо митна декларація оформлена 10.07.2018 р., а транспортна компанія надає акт (що є одночасно рахунком) лише 16.07.2018 р.? Чи правомірні дії транспортної компанії?

Щодо визнання дій транспортної компанії правомірними, чи ні, необхідно керуватися відповідними пунктами договору перевезення щодо строків складання рахунків (актів виконаної транспортної роботи).

За загальним порядком, встановленим п. 14.4 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997 р. №363, остаточний розрахунок за перевезення вантажів провадиться замовником на підставі рахунку перевізника. Цей рахунок має бути виписаний не пізніше трьох днів після виконання перевезень з доданням товарно-транспортних накладних.

Щодо визначення первісної вартості імпортованого товару, зазначимо таке.

До фактичних витрат, наведених у п. 9 П(С)БО 9, які складають собівартість запасів, крім іншого належать транспортно-заготівельні витрати (далі – ТЗВ).

Під ТЗВ слід розуміти витрати на заготівлю запасів, оплату тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи та транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів. 

Сума ТЗВ, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів (200 або 289), щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць.

Як добуток середнього відсотка ТЗВ і вартості запасів, що вибули, визначається сума ТЗВ, яка відноситься до запасів, що вибули, з відображенням її на аналогічних рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. 

Середній відсоток ТЗВ визначається діленням суми залишків ТЗВ на початок звітного місяця і ТЗВ за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць. Приклади розподілу ТЗВ наведені в додатку до П(С)БО 9. 

У п. 5.5 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. №2 (далі – Методичні рекомендації №2), зазначено, що включення ТЗВ до первісної вартості конкретних найменувань, груп, видів запасів при їх оприбуткуванні доцільно здійснювати у разі, якщо можна правильно визначити суми таких витрат, які безпосередньо відносяться до придбаних запасів.

Сума ТЗВ, що узагальнюється на окремому субрахунку обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів станом на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані у виробництві, реалізовані, безоплатно передані тощо) у звітному місяці (абз. 6 п. 9 П(С)БО 9 та п. 5.6 Методичних рекомендацій №2).

Тому в ситуації, що розглядається, вартість транспортування доцільно обліковувати на окремому субрахунку 200 або 289, а первісну вартість визначати без урахування вартості транспортних витрат.

З альтернативним варіантом, коли імпортовані товари не розмитнені та знаходяться на складі тимчасового зберігання, можна ознайомитися тут>> 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Бондаренко Олена

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Чи є «незначною» сума розрахунків при ЗЕД менше 400 тис. грн, якщо вона збільшиться через курс НБУ?
    Якщо на дату здійснення ЗЕД сума була менше, ніж 400 тис. грн, то валютна операція вважається незначною і не підлягає валютному нагляду, навіть, якщо при розрахунках, у зв’язку зі зміною курсу НБУ, така операція підпадає під валютний контроль
    16.10.202548
  • Коректність зміни коду УКТ ЗЕД при експорті та продажах в Україні
    Підприємство отримало товар з кодом УКТ ЗЕД 1806 90 19 00 (згідно з ПН постачальника). При експорті митні органи вимагають змінити код на 1806 90 31 00. Чи правомірна така зміна коду для митного оформлення експорту? Чи можна використовувати новий код 1806 90 31 00 для подальших внутрішніх продажів в Україні? Які податкові та митні ризики виникають у зв'язку зі зміною коду УКТ ЗЕД?
    10.10.2025267
  • Документальне підтвердження зовнішньоекономічного контракту
    Чи достатньо ТОВ на загальній системі мати електронну копію (PDF) зовнішньоекономічного контракту на поставку приладів, що містить відскановані печатки сторін, для підтвердження законності операції під час податкової перевірки, якщо сам контракт містить умову про юридичну силу копій, переданих електронними засобами зв'язку? Інвойси з печатками митниці у ТОВ є, вони надійшли разом з приладами
    26.09.2025378
  • Від якої вартості розраховувати податкову різницю за пп. 140.5.5-1 ПКУ при експорті товару?
    Підприємство, що коригує фінрезультат на податкові різниці, експортує товар нерезиденту з переліку КМУ №480. Нерезидент здійснив 100% передоплату. Від якої вартості (ціни в митній декларації чи суми, перерахованої за курсом на дату авансу) розраховувати 30% різниці за пп. 140.5.5-1 ПКУ? Крім того, чи потрібно застосовувати таку різницю до операції з безоплатної передачі зразків цьому ж нерезиденту?
    22.09.202563
  • Особливості оподаткування експорту товару нижче ціни придбання
    Експорт товару по ціні нижче собівартості. Які дії? Які податкові наслідки? Чи потрібна "дотяжка" з ПДВ?
    04.09.2025276