Як зазначено у листі НБУ від 16.09.2013 р. №11-112/13017 підприємство має право видати кошти особі, яка не перебуває у трудових відносинах із ним (у тому числі засновнику), проте така видача регулюється нормами ЦКУ (а не КЗпП). Укладання договору доручення між фізособою (як засновником так і не пов’язаною особою) регулюється главою 68 ЦКУ. При цьому ч.1 ст. 1000 ЦКУ визначено, що правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Тож, фактично засновник (чи інша особа) виконує дії з придбання або оплати за рахунок коштів підприємства за договором доручення. При чому, згідно з вищенаведеним листом договір доручення може бути укладено як в письмовій, так і в усній формі.
Після виконання доручення особа подає звіт з додатками у вигляді документів, що підтверджують понесені витрати. Такий звіт може бути складений за довільною формою, або може бути використана форма авансового звіту (що затверджена наказом №841).
Облік розрахунків з такою особою доцільно проводити на рахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». За кредитом цього рахунку зазначається сума понесених витрат такою особою, а за дебетом розрахунки з нею.
При цьому, у випадку, розрахунків з такою особою у готівковій формі, варто зважати на граничні розміри розрахунків готівкою встановлені п. 2.3 Положення №637 у розмірі:
- 10 тис. грн між суб’єктами господарювання;
- 50 тис. грн між фізичною та юридичною особою.
Такі обмеження встановлені на розрахунки з однією такою особою протягом одного дня.