Питання розподілу чистого прибутку підприємства, тобто, прибутку, який в нього залишається після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом, і обліковується за кредитом субрахунку 441, ми писали, зокрема, тут.
Підсумуємо зазначене в цьому матеріалі:
- напрям використання чистого прибутку встановлюють не самі підприємства, а їхні власники;
- оформлюється порядок розподілу чистого прибутку установчими документами підприємства;
- якщо в установчих документах було зазначено, що розподіл чистого прибутку відбуватиметься на підставі рішення зборів засновників (учасників), то саме протоколом таких зборів визначатимуться напрями й суми чистого прибутку, який має бути розподілено;
- у податковому обліку відображається лише один з напрямів використання чистого прибутку — виплата дивідендів. Відображення ж решти напрямів використання чистого прибутку Податковим кодексом не передбачено.
Установчими документами та/або рішенням зборів засновників може бути встановлено, що за рахунок чистого прибутку на підприємстві створюється певний резервний капітал (зараз він називається саме так, а не фондом).
Проте слід пам’ятати, що деякі вимоги зі створення резервного капіталу встановлені і законом.
Так, за ст. 19 Закону №514, акціонерні товариства зобов’язані створювати резервний капітал у розмірі не менше ніж 15 відсотків статутного капіталу товариства шляхом щорічних відрахувань від чистого прибутку товариства або за рахунок нерозподіленого прибутку. До досягнення встановленого статутом розміру резервного капіталу розмір щорічних відрахувань не може бути меншим ніж 5 відсотків від суми чистого прибутку товариства за рік.
Аналогічна вимога (хоча і з застарілим терміном «резервний фонд») встановлена ст. 14 Закону №1576 і для решти господарських товариств: товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.
Ці вимоги відповідають нормам ст. 87 Господарського кодексу України, частина четверта якого наголошує: у господарському товаристві створюються резервний (страховий) фонд у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше як п'ятнадцять відсотків статутного капіталу, а також інші фонди, передбачені законодавством України або установчими документами товариства. Розмір щорічних відрахувань до резервного (страхового) фонду передбачається установчими документами, але не може бути меншим п'яти відсотків суми прибутку товариства.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити