Оподаткування доходу юрособи-нерезидента
Оподаткуванню доходів нерезидентів-юросіб з джерелом їх походження із України присвячено п. 141.4 ПКУ. Якщо скласти короткий алгоритм такого оподаткування, він виглядатиме так
- податок сплачується тільки з доходів, зазначених в пп. 141.4.1 ПКУ;
- утримується податок резидентом, який виплачує дохід, за ставкою 15% або іншою, встановленою п. 141.4 ПКУ (або міжнародним договором, якщо нерезидент наполягає на його застосуванні та документально доводить право застосування норм такого договору, див. ст. 103 ПКУ).
Тепер подивимося, як цей алгоритм слід застосовувати у випадку, коли дохід юрособі-нерезиденту виплачує фізособа-резидент.
З одного боку, перелік доходів, які містяться у пп. 141.4.1 ПКУ, є і такий: «прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав, визначений відповідно до цього розділу» (пп. «є»).
Та й фізособа, як зазначено вище, є резидентом, а саме резиденти зазначені, як ті, що зобов’язані при виплаті доходу нерезиденту, утримати та сплатити до бюджету податок з таких доходів (так званий «податок на репатріацію»).
Але, згідно із пп. 14.1.213 ПКУ, у разі якщо у розділі III цього Кодексу використовується термін "резидент" у відповідних відмінках, під цим терміном розуміються особи, визначені пунктом 133.1 ПКУ. А в п. 133.1 ПКУ як резиденти згадуються лише:
- суб’єкти господарювання – юридичні особи
- НБУ
- управитель фонду операцій з нерухомістю.
Отже, застосування норм розділу ІІІ ПКУ (зокрема, і п. 141.4 ПКУ) на фізосіб-резидентів не поширюється. І сплачувати податок на репатріацію при придбанні корпоративних прав у юрособи-нерезидента такій фізособі-резиденту не потрібно.
Податкові наслідки у фізособи-резидента
Оподаткування інвестиційного прибутку платника податку - фізичної особи регулюється п. 170.2 ПКУ, відповідно до пп. 170.2.2 якого інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм пп. 170.2.4 - 170.2.6 ПКУ (крім операцій з деривативами). При цьому, за пп. 170.2.7 ПКУ термін "інвестиційний актив" означає пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом.
Таким чином, витрати на придбання корпоративних прав до їх продажу не впливають на оподаткування доходів фізособи-резидента, який їх придбав. Але такі витрати враховуються при продажу таких корпоративних прав в майбутньому. Адже оподатковуватися ПДФО (а отже, і військовим збором) буде лише позитивна різниця між виручкою від продажу та такими витратами.
Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат (пп. 170.2.1 ПКУ). Але, якщо продаж цінних паперів здійснюється за участю торговця цінними паперами, то саме такий торговець розраховує, з врахуванням документально підтверджених витрат, інвестиційний прибуток та виконує функції податкового агента, у тому числі утримання (перерахування) до бюджету ПДФО за ставкою 18 % та військового збору за ставкою 1,5%.
При цьому фізична особа, яка здійснює протягом звітного року продаж інвестиційних активів, повинна подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи у встановленому порядку, задекларувати загальний фінансовий результат за операціями з інвестиційними активами, проведеними протягом календарного року.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись