• Посилання скопійовано

Погодження на повернення помилково зарахованих сум єдиного податку Донецька та Луганьска здійснюються ОДА

Єдинник ІІІ гр. (5%) заплатив податок на помилковий рахунок і звернувся до ДПІ з проханням перерахувати податок на правильний рахунок. ДПІ відповіла, що наразі не має можливості повернути помилково зараховані кошти. Що робити в цій ситуації, адже загрожує штраф за несплату податку?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Запитання: Єдинник ІІІ гр. (5%) заплатив податок на помилковий рахунок і звернувся до ДПІ з проханням перерахувати гроші на вірний рахунок. ДПІ відповіла: "Повернення помилково зарахованих коштів за платежами, що належать місцевим бюджетам, мають бути погоджені місцевим фінансовим органом або органом визначеним відповідно до частини 1 ст. 67-2 Бюджетного кодексу. Та на теперешній час фінансовий відділ, як орган виконавчої влади, не переміщений на контрольовану територію і не здійснює свої повноваження відповідно до постанови КМУ від 07.11.2014 р. №595. Тому ДПІ не має можливості повернути помилково зараховані кошти з єдиного податку". Що робити в цій ситуації, адже загрожує штраф за несплату податку?

Відповідь

За приписами п. 43.1 ПКУ помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до статті 43 ПКУ

При цьому, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. 

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 43.5 ПКУ).

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані (п. 43.6 ПКУ).

Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів затверджений Наказ Мінфіну від 03.09.2013 р. №787 (надалі — Порядок №787).

Відповідно до пункт 13 розділу І Порядку №787 у разі недостатності або відсутності поточних надходжень на відповідних рахунках за надходженнями місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, органам Казначейства тимчасово до відновлення діяльності органів місцевого самоврядування Донецької та Луганської областей надається право на повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, шляхом списання коштів з рахунків, відкритих для зарахування коштів загального та спеціального фондів відповідних місцевих бюджетів, у межах наявних залишків коштів на таких рахунках без спрямування звернення на підкріплення коштами цих рахунків.

Відповідно до п. 9-1 розділ І Порядку №787 у разі припинення діяльності відповідних місцевих фінансових органів адміністративно-територіальних одиниць Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, орган, який контролює справляння надходжень бюджету або який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, передає подання на погодження відповідному органу, визначеному відповідно до частини першої статті 67-2 Бюджетного кодексу України.

Відповідний орган, визначений відповідно до частини першої статті 67-2 Бюджетного кодексу України, протягом двох робочих днів погоджує подання шляхом засвідчення підписом керівника цього органу, скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертає його органу, який подав подання, для подальшої передачі до органів Казначейства відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 67-2 Бюджетного кожексу України у разі припинення діяльності органів місцевого самоврядування Донецької та Луганської областей їх функції в частині бюджетних повноважень здійснюються місцевими державними адміністраціями та виконавчими органами міських рад за окремим рішенням Кабінету Міністрів України, що приймається на підставі звернення відповідної обласної державної адміністрації або військово-цивільними адміністраціями відповідно до Закону України "Про військово-цивільні адміністрації" у разі їх утворення.

Насьогодні КМУ прийняті наступні документи:

1. Постанова КМУ від 19 лютого 2015 р. №2 “Про здійснення Донецькою обласною державною адміністрацією функцій Донецької обласної ради в частині бюджетних повноважень”.

2. Постанова КМУ від 31 січня 2015 р. №22 “Про здійснення Луганською обласною державною адміністрацією функцій Луганської обласної ради в частині бюджетних повноважень”.

Отже функції органів Казначейства Донецької та Луганської області здійснюють Донецька та Луганська ОДА, які мають право приймати рішення в частині погодження повернення помилково зарахованих сум до місцевих бюджетів Донецької та Луганської області за поданням відповідної ДПІ, до якої за умовами запитання і звернувся платник ЄП із заявою про повернення помилково зарахованого єдиного податку (в межах наявних в таких ОДА коштів).

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • МПЗ-2026: що пріоритетніше — цільове призначення чи вид угідь?
    Який показник є визначальним при розрахунку мінімального податкового зобов’язання: вид цільового призначення земельної ділянки чи вид сільськогосподарських угідь? Який підхід застосовується на практиці та які можливі податкові ризики?
    05.05.202627
  • Зміна податкового резидентства засновника працівника ТОВ у 2026 році: обов’язки в Україні
    Фізична особа є працівником та співзасновником ТОВ (частка 50% у статутному капіталі) і фактично працює дистанційно та постійно проживає в Канаді, не оформлюючи виїзд на постійне місце проживання. Які дії щодо податкового резидентства та виконання податкових обов’язків мають здійснити така фізична особа й українське ТОВ у 2026 році?
    30.04.202631
  • Особливості оподаткування продажу нерухомості фізичною особою з оплатою на рахунок ФОПа
    Фізична особа (одночасно ФОП на ЄП ІІІ групи) продала нежитлову нерухомість іншій фізичній особі. Кошти за договором надійшли на рахунок ФОПа. Як у такому випадку оподатковується дохід: як дохід фізичної особи чи ФОПа? Чи правомірно отримувати оплату на рахунок ФОПа?
    20.04.202640
  • КВЕД роздрібна торгівля ФОП у 2026 році: продаж товарів іншим ФОП без оптового КВЕДу
    ФОП зареєстрований на спрощеній системі та має КВЕД лише на роздрібну торгівлю. Чи допускається продаж товарів іншим ФОП без додавання КВЕД на оптову торгівлю, та які податкові ризики виникають у 2026 році у разі такої реалізації для подальшого використання в господарській діяльності покупця?
    17.04.202673
  • Відшкодування витрат на пальне: чи враховувати кешбек працівника?
    Наш водій заправив службовий автомобіль, розрахувавшись власною банківською картою, і надав чек РРО для компенсації витрат. Нам відомо, що за такі операції банки нараховують кешбек, а також може бути нарахований «Національний кешбек». Чи зобов’язане підприємство виплачувати повну суму за чеком, чи ми маємо право зменшити виплату на суму отриманого водієм кешбеку? Чи не виникне в такому разі у працівника оподатковуваний дохід, який ми як роботодавець маємо задекларувати?
    14.04.202673