Покупець оплатив частину виробленої на замовлення готової продукції: наслідки у виробника

Бухоблік

До готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам, призначена для продажу.

Для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції підприємства призначено рахунок 26 «Готова продукція». За Дт якого відображається надходження готової продукції власного виробництва за фактичною виробничою собівартістю або за нормативною вартістю, а за Кт - вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі тощо (Інструкція №291).

Розглянемо бухгалтерські проведення формування виробничої собівартості та собівартості реалізованої продукції:

• Дт 23 Кт 201, 66, 13, 631 – списано на виробництво продукції матеріали; нараховано зарплати працівникам виробничого відділу амортизації виробничих ОЗ, нематактивів; придбано послуги, що прямо пов’язані із виробництвом продукції;
• Дт 91 Кт 201, 66, 13, 631 – відображено протягом місяця нарахування загальновиробничих витрат (змінних і постійних);
• Дт 23 Кт 91 – включено у виробничу собівартість продукції змінні загальновиробничі витрати і постійні розподілені загальновиробничі витрати;
• Дт 901 Кт 91 – списано нерозподілені постійні загальновиробничі витрати на собівартість реалізованої продукції;
• Дт 26 Кт 23 – передано готову продукцію на склад
• Дт 36 Кт 701, Дт 701 Кт 641 – реалізовано готову продукцію;
• Дт 901 Кт 26 – списано собівартість реалізованої продукції
• Дт 311 Кт 36 – отримано оплату за поставлену готову продукцію.

Тут варто зазначити, що у разі постачання частини виготовленої продукції, в обліку підприємства-виробника виникає дебіторська заборгованість, а відповідно й дохід, лише у сумі відвантаженої готової продукції. Теж саме стосується й собівартості реалізованої продукції. Вона визнається лише у частині поставленої замовником продукції.

Таким чином, в обліку підприємства-виробника при постачанні частини виготовленої готової продукції, за яку замовник розрахувався, немає непогашеної дебіторської заборгованості, однак є залишки готової продукції, яку замовник так і не забрав, й не розрахувався за неї.

Що ж стосується решти виготовленої, однак так і не реалізованої, готової продукції, то вона й надалі має обліковуватися за Дт 26 до тих пір, поки вона:

• або не буде реалізована іншим потенційним покупцям;
• або списана з балансу при закінченні терміну реалізації готової продукції, чи при неможливості й надалі визнавати таку продукцію активом (тобто від такої продукції не передбачаєтьсь у майбутньому отримання економічних вигід).

Нагадаємо, що готова продукція є частиною запасів підприємства згідно з абз. 4 п. 6 П(С)БО 9 «Запаси». А запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство/установа отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена (п. 5 П(С)БО 9).

Оскільки відповідно до умов питання готова продукція була виготовлена під індивідуальне замовлення певного замовника, є специфічною, тобто не може бути продана звичайним покупцям, тому, скоріш за все, у майбутньому підприємство-виробник не зможе отримати економічні вигоди від такої готової продукції, а отже може списати її (Дт 949 Кт 26).

Оскільки підприємство-виробник подало на замовника продукції до суду, то є ймовірність все-таки реалізувати йому решту готової продукції. Тому, вважаємо, що тільки після закінчення судових спорів можна буде списати таку продукцію, якщо суд пристане на сторону замовника, й підприємство так й не знайде іншого можливого покупця на таку продукцію.

Податок на прибуток та ПДВ

Детально про особливості оподаткування списання готової продукції ми розглянути тут.