• Посилання скопійовано

Магазини та кіоски мають бути внесені до Держреєстру потужностей операторів ринку

За ухилення від подання заяви на реєстрацію в Держспоживслужбі – штраф 8-15 мінімальних зарплат. Чи обов'язкова реєстрація в Держспоживслужбі продуктового магазину і кіоску (продаж води, кави, печива, пива)? Держспоживслужба каже, що так, посилаючись на наказ Мінагрополітики від 10.02.16 р. №39

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Дійсно, 08.04.2016 року набрав чинності Порядок проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб'єктам, затверджений Наказом  Мінагрополітики від 10.02.2016 р. №39 (далі — Порядок №39). Цей Порядок прийнятий відповідно до статті 25 Закону України від 23.12.97 р. №771/97-ВР "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" (далі — Закон №771).

Приписами п. 1.3-1.5 Порядку №39 визначено наступне.

Оператор ринку харчових продуктів (далі - оператор ринку), який провадить діяльність, що відповідно до вимог Закону №771 не вимагає отримання експлуатаційного дозволу, зобов'язаний подати до територіального органу компетентного органу заяву про державну реєстрацію потужності, яка використовується на будь-якій стадії виробництва та/або обігу харчових продуктів, відповідно до цього Порядку.

Оператор ринку, який провадить діяльність з виробництва та/або обігу харчових продуктів рослинного походження, не подає до територіального органу компетентного органу заяву про державну реєстрацію потужності, на яку цим оператором ринку отримано експлуатаційний дозвіл.

Інформація про таку потужність вноситься компетентним органом до Державного реєстру потужностей операторів ринку (далі - Реєстр) протягом 3 місяців з дати набрання чинності цим Порядком.

Оператор ринку, який станом на дату набрання чинності Законом №771 використовує потужність, на яку не отримано експлуатаційного дозволу, зобов'язаний подати заяву про державну реєстрацію такої потужності до територіального органу компетентного органу.

Під оператором ринку харчових продуктів (далі - оператор ринку) Закон №771 визначає суб'єктів господарювання, які провадять діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об'єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), і які відповідають за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. До операторів ринку належать фізичні особи, якщо вони провадять діяльність з метою або без мети отримання прибутку та займаються виробництвом та/або обігом харчових продуктів або інших об'єктів санітарних заходів. Оператором ринку також вважається агропродовольчий ринок (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону №771).

У відповідності до ч. 2 ст. 23 Закону №771 обов'язок щодо отримання експлуатаційного дозволу не поширюється на операторів ринку, які провадять діяльність, пов'язану з первинним виробництвом та/або транспортуванням та/або зберіганням та/або продажем харчових продуктів, які не потребують дотримання температурного режиму та можуть зберігатися при температурі вище 10° C, залишаючись придатними для споживання людиною. Також цей обов'язок не поширюється:

  • на заклади громадського харчування;
  • на потужності, які здійснюють виробництво харчових продуктів, інгредієнтами яких є виключно продукти рослинного походження та/або перероблені продукти тваринного походження;
  • на заклади роздрібної торгівлі, обсяги продажів окремих харчових продуктів якими не перевищують обсягів, затверджених відповідною постановою Кабінету Міністрів України з урахуванням кращих міжнародних та європейських практик, а також документів відповідних міжнародних організацій. У разі відсутності зазначеної постанови ця норма поширюється на всі заклади роздрібної торгівлі.

Натомість, наведені вище особи підлягають реєстрації компетентним органом, який затверджує форму заяви, процедуру проведення державної реєстрації потужностей, ведення реєстрів та надання інформації з реєстрів заінтересованим суб'єктам (ч. 6 ст. 25 Закону №771), тобто в порядку, затвердженому вищезгаданим Порядком №39. Заява подається до Держспоживслужби (Постанова КМУ від 02.09.2015 р. №667).

Проте, якщо звернути увагу на строки такої реєстрації, то сам Закон №771 їх не містить. Як не містить й перехідних положень, адже нова редакція цього Закону діє з 01.01.2016 року.

Перехідні положення Закону №1602, яким викладено в новій редакції закон №771 (нова редакція якого діє з 01.01.2016 року і про яку ми вже згадували) містить лише спеціальні вимоги лише щодо експлуатаційного  дозволу у перехідний період. Про реєстрацію потужностей, які не потребують експлуатаційного дозволу, там жодного слова.

Проте, як зазначено у запитанні, Мінагрополітики з посиланням на Порядок №39 намагається заповнити таку прогалину та вказує на необхідність внесення в реєстр особи, яка підпадає під термін “оператор ринку”, проте не потребує законом отримання експлуатаційного дозволу. Таке посилання міститься у п. 1.3 Порядку №39, але без встановлення будь-яких строків для подання такої заяви. Тобто, на нашу думку, таке можливо в добровільному порядку. І жодних штрафних санкцій за неподання такої заяви не може бути застосовано Держспоживслужбою.

Окрім строків, є також питання щодо визначення осіб, які підпадають під  ч. 2 ст. 23 Закону №771. Адже, у ньому зазначено, що експлуатаційний дозвіл не отримають, проте вносяться до Державного реєстру потужностей “...заклади роздрібної торгівлі, обсяги продажів окремих харчових продуктів якими не перевищують обсягів, затверджених відповідною постановою Кабінету Міністрів України з урахуванням кращих міжнародних та європейських практик, а також документів відповідних міжнародних організацій. У разі відсутності зазначеної постанови ця норма поширюється на всі заклади роздрібної торгівлі”. Та на сьогодні відсутня така постанова КМУ, тож, наразі скористатися цим виключенням не може жоден.  

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • МПЗ-2026: що пріоритетніше — цільове призначення чи вид угідь?
    Який показник є визначальним при розрахунку мінімального податкового зобов’язання: вид цільового призначення земельної ділянки чи вид сільськогосподарських угідь? Який підхід застосовується на практиці та які можливі податкові ризики?
    05.05.202627
  • Зміна податкового резидентства засновника працівника ТОВ у 2026 році: обов’язки в Україні
    Фізична особа є працівником та співзасновником ТОВ (частка 50% у статутному капіталі) і фактично працює дистанційно та постійно проживає в Канаді, не оформлюючи виїзд на постійне місце проживання. Які дії щодо податкового резидентства та виконання податкових обов’язків мають здійснити така фізична особа й українське ТОВ у 2026 році?
    30.04.202631
  • Особливості оподаткування продажу нерухомості фізичною особою з оплатою на рахунок ФОПа
    Фізична особа (одночасно ФОП на ЄП ІІІ групи) продала нежитлову нерухомість іншій фізичній особі. Кошти за договором надійшли на рахунок ФОПа. Як у такому випадку оподатковується дохід: як дохід фізичної особи чи ФОПа? Чи правомірно отримувати оплату на рахунок ФОПа?
    20.04.202640
  • КВЕД роздрібна торгівля ФОП у 2026 році: продаж товарів іншим ФОП без оптового КВЕДу
    ФОП зареєстрований на спрощеній системі та має КВЕД лише на роздрібну торгівлю. Чи допускається продаж товарів іншим ФОП без додавання КВЕД на оптову торгівлю, та які податкові ризики виникають у 2026 році у разі такої реалізації для подальшого використання в господарській діяльності покупця?
    17.04.202673
  • Відшкодування витрат на пальне: чи враховувати кешбек працівника?
    Наш водій заправив службовий автомобіль, розрахувавшись власною банківською картою, і надав чек РРО для компенсації витрат. Нам відомо, що за такі операції банки нараховують кешбек, а також може бути нарахований «Національний кешбек». Чи зобов’язане підприємство виплачувати повну суму за чеком, чи ми маємо право зменшити виплату на суму отриманого водієм кешбеку? Чи не виникне в такому разі у працівника оподатковуваний дохід, який ми як роботодавець маємо задекларувати?
    14.04.202673