• Посилання скопійовано

Недоліки та істотні недоліки товарів: основна відмінність

Яка різниця між ознаками товарів, що мають недоліки, та товарів, що мають істотні недоліки?

Неналежна якість продукції передбачає наявність у ній недоліків.

Законодавець у ст. 8 Закону №1023-XII розмежував товари неналежної якості на такі категорії: товари, що мають недоліки; товари, що мають істотні недоліки; фальсифіковані товари.


 

Відповідно до визначення термінів у ст. 1 Закону №1023-XII недолік — це будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

Якщо через недолік неможливе чи недопустиме використання товару відповідно до його цільового призначення, виник він із вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення був виявлений знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з таких ознак: взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад 14 календарних днів; робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором — то це істотний недолік товару.

Продукція, виготовлена з порушенням технології або неправомірним використанням знака для товарів і послуг, чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а також неправомірним відтворенням товару іншої особи — це фальсифікований товар.

Істотні недоліки, що виникли з вини виробника (продавця, виконавця), чи фальсифікований товар у разі виникнення потреби у визначенні причини втрати якості товару, гарантійний термін якого не вичерпався, підтверджуються висновком експертизи, яку продавець відповідно до п. 13 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 р. №506 «Про затвердження Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів», зобов'язаний організувати у триденний термін із дня одержання письмової заяви від споживача.

Обов'язок організувати проведення експертизи пов'язується з умовою наявності потреби у визначенні причин втрати якості товару, у зв'язку з чим таке формулювання закону тлумачиться неоднозначно і судова практика свідчить, що у суддів виникають труднощі саме при вирішенні питання щодо визначення та критеріїв оцінки істотних недоліків товару у випадку, якщо ці факти не можуть бути підтверджені експертизою.

Відповідно до ст. 8 Закону №1023-XII споживач у разі виявлення протягом установленого гарантійного строку недоліків у порядку та в строки, встановлені законодавством, має право вимагати: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Якщо ж протягом гарантійного строку було виявлено істотний недолік, який виник з вини виробника товару (продавця, виконавця), підтверджений за необхідності висновком експертизи, то споживач має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; заміни товару на такий же або аналогічний, із числа наявних у продавця (виробника), товар.

Споживач має право пред'явити одну із зазначених вимог, а в разі її невиконання — заявити іншу вимогу (ч. 3 ст. 8 Закону №1023-XII).

 

Лист ВСУ від 01.02.2013 р.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: «Дебет-Кредит»

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Інформація про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків ФО за період до/з 1998 року
    ФО отримує відомості з ДРФО – платників податків про джерела суми нарахованого доходу, перерахованого податку та ВЗ з 1998 року. При відсутністю зазначених даних в органах ДПС, треба звернутися до податкового агента, а у разі його ліквідації – до держархіву
    02.02.202621
  • Коригування кількості заброньованих та актуалізація даних у «Дії»
    Підприємство має статус критично важливого. Працівнику 14.01.2026 р. виповнилося 60 років, через що кількість військовозобов’язаних зменшилася з 18 до 17 осіб. Як виправити відсутність відмітки про зняття з обліку в системі «Дія» для цієї особи? Також уточніть розрахунок квоти забронювання (50%): чи становить вона 8 осіб при загальній кількості 17 військовозобов’язаних?
    02.02.2026439
  • Порядок отримання довідки про відсутність заборгованості
    На підставі якого нормативно-правового акту податкові органи видають довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та який актуальний механізм її отримання платником податків?
    29.01.2026565
  • Перелік наказів з військового обліку на підприємстві
    Який вичерпний перелік наказів з військового обліку має бути оформлений на підприємстві згідно з Порядком №1487? Зокрема, які розпорядчі документи регулюють призначення відповідальних осіб, організацію обліку та щорічну перевірку даних?
    27.01.2026380
  • Наказ про затвердження графіка звіряння облікових даних
    Як правильно оформити наказ про затвердження графіка звіряння облікових даних списків персонального військового обліку із записами у військово-облікових документах працівників підприємства згідно з вимогами Порядку №1487? Які обов'язкові реквізити та терміни підготовки цього документа слід врахувати?
    26.01.202653