Порядок віднесення обрізків деревини, тирси до побічних продуктів (аудіоверсія)

Порядок віднесення виробничих залишків до побічних продуктів регулюється ст. 9 Закону №2320-IX «Про управління відходами» та Порядком віднесення речовин або предметів до побічних продуктів, затвердженим постановою КМУ від 17.11.2023 №1214.  Для набуття такого статусу виробничі залишки повинні відповідати встановленим законодавством критеріям, а утворювач — виконати визначену законодавством процедуру. 

Нижче наведено покроковий механізм віднесення обрізків деревини, тирси та інших залишків деревини до побічних продуктів:

Етап 1. Встановлення відповідності виробничих залишків критеріям побічного продукту

Насамперед необхідно перевірити, чи відповідають обрізки деревини, тирса та інші залишки деревини критеріям побічного продукту, встановленим частиною першою ст. 9 Закону №2320 та Порядком віднесення речовин або предметів до побічних продуктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2023 №1214.

Для цього слід підтвердити, що:

• їх подальше використання є визначеним;
• вони можуть використовуватися без додаткового оброблення або лише після операцій, що належать до нормальної виробничої практики;
• вони утворюються як невід’ємна складова процесу розпилювання деревини;
• їх використання є законним і безпечним для здоров’я людей та довкілля.

Виробничі залишки можуть бути віднесені до побічних продуктів лише за умови одночасного дотримання всіх зазначених критеріїв.

Етап 2. Виконання підготовчих заходів

Якщо виробник встановив відповідність виробничих залишків вимогам ст. 9 Закону №2320, він повинен виконати дії, визначені п. 4 Порядку №1214.

Зокрема, утворювач виробничих залишків:

• приймає рішення про доцільність віднесення виробничих залишків до побічних продуктів; 
• запроваджує систему управління якістю або систему екологічного управління та забезпечує її сертифікацію відповідно до ДСТУ ISO 9001:2015 (або ДСТУ EN ISO 9001:2018) чи ДСТУ ISO 14001:2015; 
• забезпечує відповідність виробничих залишків сукупності умов, визначених ст. 9 Закону №2320, та критеріям, затвердженим КМУ; 
• забезпечує виконання обов'язку щодо подальшого звітування про виробничі залишки, які будуть віднесені до побічних продуктів. 

Таким чином, Порядок №1214 передбачає, що ще до прийняття рішення в ІСУВ підприємство повинно фактично створити систему, яка забезпечуватиме постійне підтвердження статусу побічного продукту.

Етап 3. Прийняття рішення про віднесення виробничих залишків до побічних продуктів

Після виконання вимог п. 4 Порядку №1214 рішення про віднесення виробничих залишків до побічних продуктів приймається відповідно до п. 5 цього Порядку.

Важливо, що таке рішення приймає виключно утворювач виробничих залишків. Будь-яке погодження або затвердження такого рішення державними органами законодавством не передбачено.

Прийняття рішення здійснюється шляхом:

• внесення відповідних відомостей до облікового запису інформаційної системи управління відходами; 
• проходження електронного тесту на відповідність сукупності критеріїв та сукупності умов, встановлених ст. 9 Закону №2320 та Порядком №1214. 

Отже, реєстрація в інформаційній системі управління відходами (ЕкоСистема) є обов'язковою умовою для прийняття рішення про віднесення виробничих залишків до побічних продуктів.

Після внесення відповідних відомостей та успішного проходження електронного тесту утворювач виробничих залишків автоматично включається до Реєстру побічних продуктів.

Етап 4. Документальне підтвердження відповідності виробничих залишків встановленим критеріям

Після прийняття рішення про віднесення виробничих залишків до побічних продуктів п. 6 Порядку №1214 на утворювача покладається обов'язок забезпечити наявність документів, що підтверджують відповідність виробничих залишків критеріям, встановленим ст. 9 Закону №2320.

Зокрема, утворювач повинен забезпечити наявність:

• Опису виробничого процесу із технологічною схемою кожної його стадії, який підтверджує, що виробничі залишки утворюються як невід'ємна складова виробничого процесу. Для деревообробного підприємства така схема повинна відображати процес розпилювання деревини та утворення обрізків, тирси й інших залишків деревини;
• Опису виробничого процесу щодо використання побічних продуктів у власному виробництві — у разі, якщо виробничі залишки використовуються самим підприємством;
• Інформації або письмового обґрунтування, що підтверджує можливість використання виробничих залишків без додаткового оброблення або після здійснення лише операцій, які є нормальною виробничою практикою;
• Договорів із кінцевими споживачами або із суб'єктами господарювання, які здійснюють реалізацію побічних продуктів, що підтверджують визначеність їх подальшого використання.

Важливо!

• Оскільки кінцевим споживачем може бути як суб'єкт господарювання, так і фізична особа (п. 2 Порядку №1214), підприємство має право реалізовувати побічні продукти фізичним особам без отримання окремого дозволу, за умови належного документального оформлення та підтвердження їх придбання для власних потреб.
• У разі використання тирси, обрізків деревини як палива підприємство зобов'язане дотримуватися вимог законодавства у сфері охорони атмосферного повітря. Оскільки котел підприємства є стаціонарним джерелом викидів забруднюючих речовин, підприємство зобов'язане отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до статей 10, 11 Закону №2707-ХІІ «Про охорону атмосферного повітря».
• За умови дотримання вимог ст. 9 Закону №2320 та Порядку №1214 залишки деревини можуть бути віднесені до побічних продуктів. Водночас набуття статусу побічного продукту не звільняє підприємство від обов'язку отримати дозвіл на викиди.
• Сертифікованої системи управління якістю або системи екологічного управління, а у випадках, передбачених законодавством, — декларації про відповідність матеріалу чи предмета вимогам технічних регламентів.
• Документів, що підтверджують наявність кваліфікованого персоналу, який забезпечує функціонування системи управління якістю та контроль за відповідністю побічних продуктів установленим вимогам.
• Таким чином, документи, передбачені п. 6 Порядку №1214, є документальним підтвердженням того, що виробничі залишки відповідають усім критеріям віднесення їх до побічних продуктів, визначеним ст. 9 Закону №2320.

Етап 5. Забезпечення функціонування системи управління якістю

Пунктами 7–9 Порядку №1214 встановлено, що система управління якістю (або система екологічного управління) повинна діяти на постійній основі та містити документовані процедури щодо:

• моніторингу процесів нормальної виробничої практики; 
• моніторингу відповідності побічних продуктів установленим вимогам, у тому числі шляхом відбору та аналізу проб; 
• моніторингу відгуків кінцевих споживачів; 
• ведення обліку результатів моніторингу; 
• окремого зберігання побічних продуктів від виробничих залишків, що залишаються відходами; 
• аналізу результатів моніторингу та вжиття заходів щодо вдосконалення системи управління; 
• навчання персоналу. 

Відповідність системи управління вимогам національних стандартів повинна підтверджуватися акредитованим органом з оцінки відповідності не рідше одного разу на три роки, а у разі внесення змін до виробничого процесу система підлягає оновленню та повторній сертифікації протягом трьох місяців.

Етап 6. Подальше звітування

Відповідно до п. 10 Порядку №1214 утворювач побічних продуктів після їх віднесення до побічних продуктів зобов'язаний щоквартально подавати через Інформаційну систему управління відходами звіт про виробничі залишки, віднесені до побічних продуктів.

Висновки

1. Обрізки деревини, тирса та інші залишки деревини можуть бути віднесені до побічних продуктів лише за умови одночасного дотримання всіх критеріїв, визначених статтею 9 Закону №2320 та Порядком №1214;
2. Віднесення виробничих залишків до побічних продуктів здійснюється утворювачем самостійно шляхом внесення відомостей до Інформаційної системи управління відходами (ЕкоСистема) та проходження електронного тесту. Реєстрація в ЕкоСистемі є обов'язковою;
3. Після прийняття рішення утворювач автоматично включається до Реєстру побічних продуктів та зобов'язаний забезпечити наявність документів, системи управління якістю (або екологічного управління), кваліфікованого персоналу, а також здійснювати щоквартальне звітування через Інформаційну систему управління відходами;
4. Побічні продукти можуть реалізовуватися як суб'єктам господарювання, так і фізичним особам для власних потреб без отримання окремого дозволу, за умови належного документального оформлення;
5. Використання тирси, обрізків деревини як палива не звільняє підприємство від обов'язку дотримуватися вимог законодавства про охорону атмосферного повітря та отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у зв'язку з експлуатацією стаціонарного джерела викидів.