Виплата допомоги постраждалому від агресії РФ члену ГО: особливості оподаткування (аудіоверсія)

Чи може громадська організація надавати благодійну допомогу?

ПКУ не містить прямої заборони на надання громадською організацією матеріальної допомоги своїм членам. Якщо така виплата відповідає статутним цілям громадської організації та вимогам пп. 133.4 ПКУ щодо використання доходів неприбуткової організації, сама по собі виплата допомоги не є порушенням.

Окремо слід проаналізувати можливість звільнення такої допомоги від оподаткування ПДФО та військовим збором. Для цього необхідно звернутися до спеціальної норми пп. «в» пп. 170.7.2 ПКУ, яка регулює порядок оподаткування благодійної допомоги особам, що постраждали внаслідок збройної агресії РФ.

Відповідно до зазначеної норми не включається до оподатковуваного доходу фізичної особи цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платнику податку, який постраждав внаслідок збройної агресії Російської Федерації у період дії правового режиму воєнного або надзвичайного стану.

Для застосування цієї пільги необхідно одночасне виконання двох умов:

1. допомога надається особі, яка постраждала внаслідок збройної агресії РФ;
2. допомога надається через державний чи місцевий бюджет або через благодійні організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Перша умова — підтвердження статусу постраждалої особи

ПКУ передбачає, що пільга застосовується лише щодо осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії РФ.

При цьому останнім абзацом пп. 170.7.2 ПКУ встановлено, що порядок підтвердження статусу таких осіб з метою невключення благодійної допомоги до оподатковуваного доходу повинен визначатися Кабінетом Міністрів України.

Однак станом на сьогодні окремий порядок, який би визначав перелік документів та процедуру підтвердження статусу особи, що постраждала внаслідок збройної агресії РФ саме для цілей застосування пп. 170.7.2 ПКУ, відсутній.

Тобто Податковий кодекс вимагає підтвердження такого статусу, але механізм його підтвердження на нормативному рівні фактично не врегульований.

Саме тому на практиці організації вимушені самостійно збирати документи, які підтверджують зв'язок між потребою в допомозі та наслідками війни. Це можуть бути документи про пошкодження або знищення майна, довідки ДСНС, витяги з ЄРДР, документи з Реєстру пошкодженого та знищеного майна, акти органів місцевого самоврядування, фото- та відеофіксація тощо.

Водночас жоден нормативний акт не визначає, які саме документи є достатніми для застосування пільги. Тому ризик спорів із контролюючими органами щодо підтвердження статусу постраждалої особи залишається.

Матеріал за напрямом: Благодійність у 2026 році: пільги для благодійників та обдарованих, можливі проблеми, відображення у звітності

Друга умова — хто може надавати допомогу

Підпункт «в» пп. 170.7.2 ПКУ визначає, що допомога повинна надаватися через державний чи місцевий бюджет або через благодійні організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Отже, законодавець прямо визначив коло суб'єктів, через яких може надаватися така допомога. Водночас виникає питання, чи можна до таких суб'єктів віднести громадську організацію.

Відповідь, на жаль, не є однозначною.

Відповідно до ст. 1 Закону №5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» благодійна організація є окремою організаційно-правовою формою юридичної особи, основною метою діяльності якої є благодійна діяльність.

Цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених цим Законом, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах (ст. 3 Закону №5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації»)ю

Натомість відповідно до ст. 1 Закону №4572-VI «Про громадські об'єднання», громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадське об'єднання створюється як добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права з метою здійснення та захисту прав і свобод, а також задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів.

Ключова відмінність полягає у меті діяльності таких організацій. Благодійна організація створюється насамперед для надання благодійної допомоги бенефіціарам (третім особам). Водночас громадська організація створюється для реалізації та захисту прав, свобод та інтересів своїх членів, а також досягнення інших цілей, визначених статутом.

При цьому законодавець у пп. 170.7.2 ПКУ використав саме термін «благодійні організації», а не ширше поняття «неприбуткові організації». Тому буквальне тлумачення цієї норми дає підстави вважати, що податкова пільга прямо поширюється лише на допомогу, яка надається благодійними організаціями. Тому безпечним варіантом є застосування пп. 170.7.3 ПКУ щодо нецільової благодійної допомоги в межах неоподатковуваного розміру. У 2026 році така сума становить 4 660 грн.

Документальне оформлення надання благодійної допомоги можна переглянути тут: Документальне оформлення надання благодійної допомоги: розʼяснення від ДПС

Висновок

• Громадська організація може надати грошову допомогу члену ГО, який постраждав внаслідок збройної агресії РФ, за умови що така виплата відповідає статутним цілям організації та оформлена рішенням уповноваженого органу;
• Водночас можливість застосування пільги, передбаченої пп. «в» пп. 170.7.2 ПКУ, залишається неоднозначною. З одного боку, зазначена норма прямо поширюється на допомогу, що надається через благодійні організації, тоді як громадська організація є окремою організаційно-правовою формою юридичної особи. З іншого боку, станом на сьогодні відсутній затверджений Кабінетом Міністрів України порядок підтвердження статусу особи, яка постраждала внаслідок збройної агресії РФ, хоча його прийняття прямо передбачено ПКУ;
• Тому для мінімізації податкових ризиків доцільно отримати ІПК та зібрати документи, що підтверджують факт завдання шкоди внаслідок збройної агресії РФ.