Збільшення статутного капіталу ТОВ у 2026 році: внесок учасника, ризики та арешт коштів (аудіоверсія)

Порядок збільшення статутного капіталі ТОВ

Діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, в тому числі порядок збільшення статутного капіталу регламентується Законом про ТОВ.

Статутний капітал формується за рахунок вкладів його учасників, якими можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом. Вклад у негрошовій формі повинен мати грошову оцінку, що затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства (ст.12, 13 Закону про ТОВ).

Збільшення статутного капіталу проводиться на підставі рішення Загальних зборів та здійснюється шляхом внесення додаткових вкладів учасників, що передбачає наступні етапи: прийняття рішення про намір залучення додаткового вкладу, в якому  визначаються загальна сума збільшення статутного капіталу товариства, коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі та запланований розмір статутного капіталу; безпосереднє внесення додаткового вкладу та затвердження суми внесеного додаткового вкладу, розмір часток учасників та розмір власне статутного капіталу (ст.18 Закону про ТОВ).

Алгоритм дій

1. Проведення загальних зборів, на яких приймається рішення про збільшення статутного капіталу, що оформлюється протоколом або одноособовим рішенням учасника. В такому рішенні визначається: намір збільшення, вирішення питання про переважне право на збільшення учасниками, сума внесення додаткових вкладів кожного з учасників, в тому числі без врахування пропорційності, загальна сума збільшення, коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі, запланований розмір статутного капіталу та строк, протягом якого здійснюється внесення додаткового вкладу;

2. Фактичне внесення додаткового вкладу, в залежності від виду вкладу підтверджується платіжними дорученнями, актами приймання – передачі тощо;

3. Проведення загальних зборів, якими затверджується розмір фактично внесених вкладів, розмір статутного капіталу та розмір частки кожного з учасників, у разі необхідності затверджується нова редакція статуту товариства, що оформлюється протоколом загальних зборів або одноособовим рішенням учасника, підписи на якому підлягають нотаріальному посвідченню;

4. Реєстрація внесення змін про статутний капітал та інформації щодо учасників у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Аспекти, на які слід звернути увагу

Одним з найбільш розповсюджених способів внесення додаткового вкладу у статутний капітал є перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ. В цьому аспекті слід врахувати, що вказані операції можуть підлягати фінансову моніторингу, у зв’язку з чим фінансові установи мають право запитати інформацію та документи, як щодо безпосередньо операції, тобто відповідні рішення загальних зборів, так й докази джерел походження грошових коштів учасника, який вносить додатковий вклад. До того ж, фінансова установа під час проведення фінансової операції та виявлення ознак її підозрілості має право зупинити чи відмовити у проведенні вказаної операції. Розблокування активів у разі їх зупинення можливо у разі підтвердження законності вказаної операції або в судовому порядку.

Враховуючи зазначене необхідно здійснити належну попередню підготовку щодо збору документів, що можуть підтвердити як легальність джерел фінансування, так й законність усієї операції, в тому числі наявність економічної та ділової мети вказаної операції, як то необхідність ТОВ в обігових коштах, інвестиції у нове направлення діяльності, унеможливлення неплатоспроможності, тощо.

Висновок

1. Збільшення статутного капіталу є активним інструментом для поповнення обігових коштів підприємства;

2. Наявність належно оформлених документів, що є підставою для здійснення господарської операції, її ділової мети та економічної обґрунтованості, а також підтвердження джерел отримання грошових коштів, що підлягають подальшому внесенню як додатковий вклад є запорукою без ризиковості вказаної операції;

3. З метою уникнення затримки під час фактичного внесення додаткового вкладу платник та отримувач коштів мають право завчасно надати увесь пакет документів до фінансових установ;

4. Фінансові установи мають право повідомити про підозрілі фінансові операції компетентні органи, як-то Державну податкову службу України або Бюро економічної безпеки України, що може стати каталізатором відповідних процедур з боку останніх.