Взаємозалік розрахунків за умови, що постачальник та покупець одна особа

Умови зарахування однорідних вимог

Відповідно до ст. 601 ЦКУ, зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.

Умови, яким мають відповідати вимоги, які можуть підлягати зарахуванню:

• бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);
• бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань із передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог поширюється на їхню правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо). На однорідність не впливає включення до суми боргу податків та зборів;
• строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги (постанова від 31.01.2020 у справі №1340/3649/18; постанова від 16.04.2019 у справі №911/483/18; постанова від 21.11.2018 у справі №755/9929/15-ц, постанова від 29.12.2021 №826/17678/15 у справі №826/17678/15).

Відповідно до наведеної умови зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі (ст. 606 ЦКУ).

Окрім того, слід враховувати, що зарахування може як у повній сумі зобов’язання (за одним чи кількома договорами), так і частково.

Таким чином, припинення зобов’язання між ТОВ та ФО буде можливим за рахунок поєднання боржника і кредитора, якщо вимоги є зустрічними, однорідними та строк виконання таких вимог настав.

Щодо одностороннього зарахування зустрічних вимог, то тут варто врахувати загальну практику зарахування зустрічних вимог та наступні умови ЦКУ:

• Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
• Зарахування зустрічних вимог припиняє зобов’язання за договором (в частині чи у повному обсязі – залежно від повного або часткового зарахування).
• Оскільки йдеться про припинення зобов’язання внаслідок одностороннього зарахування, то припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.2 ст. 598 ЦКУ).

Таким чином, одностороннє зарахування здійснюється на вимогу ЦКУ у формі одностороннього правочину.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 202 ЦКУ,  правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

За сталою судово практикою, заява про зарахування є одностороннім правочином. Положеннями п. 1 ч.1 ст. 208 ЦКУ передбачено, що  у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами, а відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦКУ:

1. правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. 
2. правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
3. правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Звісно, сторони можуть передбачити у договорі й вимоги до форми такого одностороннього правочину.

За відсутності такої прямої вказівки щодо форми зарахування зустрічних вимог, ТОВ має скласти таку заяву у будь-якій формі, що наведена вище, та направити її ФО з умовами про  проведення ТОВ зарахування зустрічних вимог вимог за договорами (реквізити договору, сума, визначення сторін, зокрема хто покупець, а хто продавець, підтвердження виконання умов договору щодо поставки, ВН, рахунок), строк виконання за якими настав, в сумі, що потребує зарахування (грошові вимоги, зокрема). Обов’язково необхідно вказати термін виконання зобов’язань та підтвердження грошової заборгованості (акт звірки).

Потрібно вказати й дату зарахування вимог. Якщо дату не вказувати, то датою зарахування буде дата отримання ФО заяви (відмітка пошти про отримання контрагентом).

Відповідна заява (або односторонній правочин про зарахування зустрічних вимог) може бути складена й фізособою. В такому разі, керівник після отримання заяви від ФО візує цю заяву та видає наказ про зарахування однорідних вимог. 

Та на нашу думку, краще укласти договір про зарахування однорідних вимог та акт. Так як договір та акт не потребують додаткового погодження між сторонами та передбачають фіксацію дати припинення зобов’язання. Такий підхід мінімізує ризик зарахування однорідних вимог у судовому порядку (постанова від 11.09.2018 у справі №909/968/16). Зразки договору та порядок складання акту про зарахування зустрічних однорідних вимог ми наводили тут (договір) та тут (акт).

Бухгалтерський облік зарахування однорідних вимог ми розглядали тут.

Коригування ПЗ з ПДВ за умови фактичного відвантаження товару (перша подія) проводити не потрібно.

Додаткового коригування податку на прибуток також проводити немає підстав. ТОВ визнано дохід та витрати на основі первинних документів.

Зауважимо, для ФОП - платника єдиного податку взаємозалік передбачає розрахунок в негрошовій формі і відповідно втрату єдиного податку (ЗІР категорія 108.01.01). Для ФОП-платника на загальній системі взаємозалік дозволено (ЗІР категорія 104.04).

Для фізособи, яка не є суб’єктом господарювання, при взаємозаліку операцій дохід буде оподатковано відповідно до розділу IV ПКУ.

***

Додатково читайте:

• Уступка права вимоги і зарахування зустрічних вимог: як це працює в ЗЕД?
• Зарахувати вимоги у різних валютах не можна
• Взаємозалік зустрічних вимог між договором ПФД та договором поставки: додаток 4ДФ