Чи може релігійна організація надати пожертву профспілці?

Що таке пожертва?

Згідно з ч. 1 ст. 729 ЦКУ пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим ч. 1 ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Згідно з ч. 1 ст. 720 ЦКУ сторонами у договорі дарування можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальна громада.

Тож пожертва – це дарування майна, включаючи кошти, серед іншого, юридичним особам, для досягнення встановленої мети.

Чи може релігійна організація надавати пожертви?

Базовим законом, який регулює діяльність релігійних організацій, є Закон про РО (Закон України від 23.04.1991 р. №987-XII «Про свободу совісті та релігійні організації»).

Прямо в цьому Законі про можливість надання пожертви нічого не сказано. Але читаємо там таке:

Релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру (див. ст. 7 Закону про РО).

В ст. 12 Закону зазначено, які відомості повинен містити статут. Перелік таких відомостей сформульовано досить скупо. Але далі зазначається, що статут (положення) може містити й інші відомості, пов'язані з особливостями діяльності даної релігійної організації.

Відповідно до ст. 13 Закону про РО:

• Релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації;
• Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов'язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).

Відповідно до ст. 18 Закону про РО релігійні організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності. Релігійні організації можуть бути обмежені у здійсненні права власності лише у випадках і в порядку, передбачених законом.

Володіння, користування і розпорядження майном – це зміст права власності (див. ст. 317 ЦКУ).

Право розпорядження полягає в юридичній можливості власника визначати фактичну і юридичну долю речі, наприклад, через її відчуження, дарування, пожертву тощо.

Якщо поєднати всі наведені вище норми Закону про РО і ЦКУ, то релігійна організація, як юридична особа, в принципі має право розпоряджатися своїм власним майном, в тому числі надавати пожертву. У всякому разі, Законом це не заборонено. 

Щоправда, на наш погляд, пожертву можна надавати лише з метою поширення віри. Адже саме сповідання і поширення віри є метою створення релігійної організації. Якщо надавати пожертву з іншою метою, то це можна трактувати, як порушення мети створення організації. Тому надавати пожертву з іншою метою ми б не радили. 

Слід також проглянути статут конкретної релігійної організації, чи, бува, там не записані особливості і можливість надання пожертв.

Добродійна діяльність релігійних організацій

Відповідно до ст. 23 Закону про РО релігійні організації мають право здійснювати добродійну діяльність і милосердя як самостійно, так і через громадські фонди.

Відповідно до пп. 133.4.2 ПКУ доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

В нормативних документах не конкретизовано поняття добродійної діяльності, милосердя. На наш погляд, мова йде про благодійну діяльність, яка здійснюється згідно з нормами Закону про благодійництво (Закон України від 05.07.2012 р. №5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації»).

Сфери благодійної діяльності наведені в ч. 2 ст. 3 Закону про благодійництво. Перелік цих сфер досить широкий: освіта; охорона здоров’я; опіка і піклування; соціальний захист, соціальне забезпечення; соціальні послуги і подолання бідності тощо.

В якій з цих сфер може здійснювати благодійництво релігійна організація, нормативними документами не визначено. Тому має визначатися статутом конкретної релігійної організації. 

Традиційно релігійні організації надають благодійну допомогу нужденним, тобто, конкретним людям – фізичним особам, а не організаціям.

Втім, серед отримувачів благодійної допомоги можуть бути і юридичні особи – див. пп. 1 ст. 1 Закону про благодійництво: бенефіціар - набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених цим Законом. Бенефіціарами благодійних організацій можуть бути також будь-які юридичні особи, що одержують допомогу для досягнення цілей, визначених цим Законом.

Чи можна надати пожертву профспілці?

Однозначної відповіді на це питання немає. 

Як ми зазначили вище, пожертва – це дарування майна для досягнення певної мети. А релігійна організація може жертвувати з метою поширення віри, або надавати благодійну допомогу в рамках добродійної діяльності, милосердя.

З наведеного випливає, що в принципі релігійна організація може надати пожертву профспілці, якщо метою такої пожертви є поширення віри. Наприклад, надання коштів профспілці з метою облаштування куточка віруючих, або надання релігійних книг з метою роздачі членам профспілки тощо. 

Якщо ця пожертва вписується в рамки Закону про благодійність (зокрема, вона надається профспілці працівників освіти та науки), то вона повинна бути направлена саме на розвиток освіти і науки, а не на матеріальну підтримку працівників. Разом з цим благодійність як вид діяльності повинен бути у статуті релігійної організації.

Надання пожертви під час воєнного стану

На період воєнного стану передбачені певні особливості щодо можливості надання неприбутковими організаціями майна іншим особам.

Відповідно до пп. 63 підр. 4 розд. ХХ ПКУ на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог пп. 133.4 ПКУ передача майна, надання послуг неприбутковою організацією, використання доходів (прибутків) неприбуткової організації для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, за умови що такі послуги, майно добровільно перераховані (надані, передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, та/або грошові кошти, перераховані на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів, та/або наданням благодійної допомоги фізичним особам, які не є засновниками, учасниками таких організацій або пов’язаними з ними особами та які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або вимушено залишили місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах та, в тому числі, взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад.

Таким чином, на період воєнного стану релігійна організація може надавати пожертву особам, наведеним в цьому пункті, і це не вважатиметься порушенням. Але в переліку отримувачів за наведеною нормою немає профспілок. 

Які наслідки можуть бути, якщо надати пожертву профспілці?

Мається на увазі, якщо надати пожертву профспілці для іншої мети, аніж поширення віри чи благодійності.

Наслідки наведені в пп. 133.4.3 ПКУ.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, а для релігійної організації - вимог, визначених абзацом другим пп. 133.4.1 і пп. 133.4.2 цього пункту, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому цим розділом для платників податку на прибуток.