Який метод ТЦУ обрати?

Відповідно до пп. 39.3.1 ПКУ встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» здійснюється за одним із таких методів:

• порівняльної неконтрольованої ціни;
• ціни перепродажу;
• «витрати плюс»;
• чистого прибутку;
• розподілення прибутку.

Відповідно до пп. 39.3.2.1 ПКУ, відповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» визначається за допомогою застосування методу трансфертного ціноутворення, який є найбільш доцільним до фактів та обставин здійснення контрольованої операції, крім випадків, коли цим Кодексом визначені вимоги щодо обов’язковості застосування конкретного методу встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» для контрольованих операцій певного виду.

Найбільш доцільний метод трансфертного ціноутворення обирається з урахуванням таких критеріїв:

• доцільності обраного методу відповідно до характеру контрольованої операції, що визначається, зокрема, на основі результатів функціонального аналізу контрольованої операції (з урахуванням виконуваних функцій, використовуваних активів і понесених ризиків);
• наявності повної та достовірної інформації, необхідної для застосування обраного методу та/або методів трансфертного ціноутворення;
• ступеня зіставності між контрольованими і неконтрольованими операціями, включаючи надійність коригувань зіставності, якщо такі застосовуються, які можуть використовуватися для усунення розбіжностей між такими операціями.

Платник податку з урахуванням зазначених критеріїв використовує будь-який метод, який він вважає найбільш доцільним, однак у разі, якщо існує можливість застосування і методу порівняльної неконтрольованої ціни, і будь-якого іншого методу, застосовується метод порівняльної неконтрольованої ціни.

У разі якщо з урахуванням таких критеріїв метод ціни перепродажу або метод «витрати плюс» та метод чистого прибутку або розподілення прибутку можуть застосовуватися платником податку з однаковою надійністю, застосовується метод ціни перепродажу або метод «витрати плюс». 

Які методи, на наш погляд, незастосовні в цій ситуації

Метод ціни перепродажу — незастосовний. Як правило, такий метод застосовується при перепродажу товарів, якщо під час перепродажу товару здійснюються такі операції (пп. 39.3.4.2 ПКУ): 

• підготовка товару до перепродажу та його транспортування (поділ товарів на партії, формування поставок, сортування, перепакування);
• змішування товарів, якщо характеристики кінцевої продукції (напівфабрикатів) істотно не відрізняються від характеристик змішуваних товарів.

Незастосовний метод “витрати плюс”. Адже це також метод, який застосовується при перепродажу товарів, робіт, послуг (див. п. 39.3.5 ПКУ).

Те саме стосується методу чистого прибутку (пп. 39.3.6 ПКУ) і методу розподілення прибутку (пп. 39.3.7 ПКУ).

Метод порівняльної неконтрольованої ціни 

На наш погляд, в розглядуваній ситуації має застосовуватися метод порівняльної неконтрольованої ціни, згідно з пп. 39.3.3 ПКУ.

Відповідно до пп. 39.3.3.1 ПКУ метод порівняльної неконтрольованої ціни полягає у порівнянні ціни, застосованої у контрольованій операції, з ціною у зіставній (зіставних) неконтрольованій (неконтрольованих) операції (операціях), які фактично здійснені платником податків (іншими особами) або на підставі інформації, отриманої з джерел,визначених пп. 39.5.3 ПКУ. 

За умовами запитання у Компанії не було зіставних операцій. Тому відповідну інформацію потрібно отримати з джерел, визначених пп. 39.5.3 ПКУ.

Відповідно до пп. 39.5.3.1 ПКУ платник податків та контролюючий орган використовують джерела інформації, які містять відомості, що дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій згідно з пп. 39.2.2 ПКУ, зокрема:

а) інформацію про зіставні неконтрольовані операції платника податків, а також інформацію про зіставні неконтрольовані операції його контрагента - сторони контрольованої операції з непов’язаними особами;

б) будь-які інформаційні джерела, що містять відкриту інформацію та надають інформацію про зіставні операції та осіб;

в) інші джерела інформації, з яких інформація отримана платником податків з дотриманням вимог законодавства та які надають інформацію про зіставні операції та осіб, за умови що платник податків надасть таку інформацію контролюючому органу;

г) інформацію, отриману контролюючим органом у рамках укладених Україною міжнародних угод.

Особливості зіставлення комерційних та фінансових умов операцій встановлені в пп. 39.2.2 ПКУ. 

Відповідно до пп. 39.2.2.1 ПКУ, для цілей ПКУ контрольовані операції визнаються зіставними з неконтрольованими, якщо:

• немає значних відмінностей між ними, що можуть істотно вплинути на фінансовий результат під час застосування відповідного методу трансфертного ціноутворення;
• такі відмінності можуть бути усунені шляхом коригування умов та фінансових результатів контрольованої або неконтрольованої операції для уникнення впливу таких відмінностей на зіставність.

В розглядуваній ситуації такими інформаційними джерелами можуть бути інтернет-сайти з котируваннями іноземних бірж, на яких були торги з державними облігаціями США. Для цілей ТЦУ умови продажу на біржі і умови, за якими облігації придбала Компанія, мають бути зіставними.