Як протриматися у складні часи, коли немає надходжень?

Якщо трапилася ситуація, коли підприємство тимчасово втрачає доходи і не отримує грошових надходжень від покупців, замовників чи клієнтів, воно може вжити заходів для мінімізації витрат. Це стосується і витрат на утримання персоналу.

Оформлення простою на підприємстві

Поняття простою на підприємстві передбачене ст. 34 КЗпП. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Порядок оплати простою регламентовано ст. 113 КЗпП. Зокрема, час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Звертаємо увагу, що КЗпП передбачає лише мінімальний розмір оплати простою. Підприємство може оплачувати  час простою і в більшому розмірі, ніж 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) – наприклад, залишити працівникам 100% тарифної ставки (окладу). Тобто підставою для виплати тарифної ставки або окладу в розмірі від 2/3 до 100% може бути вже сам факт простою.

При цьому, на нашу думку, підстав для виплат премій та доплат за результати чи умови роботи за час простою вже не буде – адже працівники фактично не працюють. Але роботодавець може збільшити самі тарифні ставки чи оклади, якщо бажає збільшити розмір виплат працівникам.

Про оформлення та оплату простою ми писали у матеріалах:

https://news.dtkt.ua/labor/compensation/62024

https://news.dtkt.ua/labor/social-protection/62519

https://news.dtkt.ua/labor/compensation/61457

Також запроваджено допомогу по частковому безробіттю – про це більш докладно тут: https://news.dtkt.ua/labor/labor-relations/62952

Надання відпустки без збереження заробітної плати

Протилежний варіант оплаті простою – це відпустка без збереження зарплати, яка може тривати протягом усього карантину, та її строк не враховується в 15-денну норму на рік для таких відпусток, яка передбачена ч. 2 ст. 84 КЗпП України. При цьому роботодавець взагалі не несе витрат на утримання персоналу.

Така відпустка без збереження заробітної плати надається працівнику на підставі письмової заяви, в якій він зазначає: причину, з якої просить надати неоплачувану відпустку; дату початку відпустки; тривалість відпустки. В заяві належить  зазначити «У зв’язку із запровадженням карантину», а також зробити посилання на постанову Кабінету Міністрів України, за якою вводиться карантин.

Більш докладно про надання таких відпусток  читайте тут: https://news.dtkt.ua/labor/labor-relations/65199

Строки встановлення карантину та відповідні постанови Кабміну наведені у таблиці:

Наразі діє постанова №641 від 22.07.2020, яка встановлює карантин по 31.12.2020 р.

Джерела підтримки діяльності підприємства та виплат працівникам

Загалом, кожне підприємство приймає власне рішення про те, як пережити час, протягом якого у нього немає доходів. Важливу роль при цьому грає наявність фінансових ресурсів у конкретного підприємства. Якщо у підприємства  є достатньо власних грошових коштів або підприємство має можливість запозичити кошти на прийнятних умовах  – воно може використовувати ці джерела для підтримки своєї діяльності. Законом не обмежуються можливості підприємств щодо використання власних або запозичених коштів.

Щодо можливості використання нерозподіленого прибутку минулих років. Слід зауважити, що витрати на підтримання діяльності підприємства та здійснення виплат працівникам – це витрати звітного періоду, які обліковуються відповідно до П(С)БО 16.

Витрати накопичуються на дебеті витратних рахунків – 23, 91, 92, 93, 94 у кореспонденції з кредитом «ресурсних» рахунків, на яких обліковуються ресурси, необхідні для здійснення витрат: 13, 20, 22, 63, 65, 66 тощо. Потім витратні рахунки закриваються на рахунок 79: Дт 79 Кт 23, 91, 92, 93, 94, який в свою чергу в кінці року закривається на рахунок 44.

За рахунок нерозподіленого прибутку здійснювати господарські витрати не можна.

Рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" кореспондує:

Тобто чистий нерозподілений прибуток, накопичений у минулих періодах та у звітному періоді, може використовуватись лише на такі цілі:

• виплата дивідендів;
• формування резервного капіталу;
• збільшення статутного капіталу (реінвестиція дивідендів).

Зокрема, відповідно до ст. 5 Закону про ТОВ учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства. Чистий прибуток — частина балансового прибутку підприємства, що залишається в його розпорядженні (а точніше – у розпорядженні учасників підприємства) після сплати податків, зборів, відрахувань і інших обов'язкових платежів до бюджету. Чистий прибуток використовується для виплати дивідендів учасникам, формування фондів і резервів, і реінвестицій у госпдіяльність підприємства.