Чи може підприємство одночасно застосовувати різні підходи до розподілу ТЗВ?

Відповідно до п. 9 П(С)БО 9, до первісної вартості запасів, що придбані за плату, включається їх собівартість запасів, яка складається, зокрема, з транспортно-заготівельних витрат (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). 

При цьому, сума ТЗВ, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць.

Водночас, Методрекомендації №2 (які можуть застосовуватися підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності) містять більше ширше роз’яснення. Так, згідно з п. 5.5 Методрекомендацій №2 включення транспортно-заготівельних витрат до первісної вартості конкретних найменувань, груп, видів запасів при їх оприбуткуванні доцільно здійснювати у разі, якщо можна достовірно визначити суми таких витрат, які безпосередньо відносяться до придбаних запасів.

Якщо транспортно-заготівельні витрати пов'язані із доставкою кількох найменувань, груп, видів запасів, то їх сума може узагальнюватися за окремими групами запасів на окремому субрахунку (наприклад, 200 "Транспортно-заготівельні витрати на запаси") або на окремому додатковому субрахунку (наприклад, 2011 "Транспортно-заготівельні витрати на сировину та матеріали").

Тобто П(С)БО не містить обмежень щодо можливості використання підприємством різних підходів до віднесення вартості ТЗВ на первісну вартість запасів. А Методрекомендації №2 взагалі прямо передбачають, що це повинно здійснюватись виходячи з конкретного найменування, групи або виду запасів та можливості достовірно визначити яка саме сума ТЗВ відноситься до них.

Тому вважаємо, що підприємство цілком вправі передбачити в обліковій політиці різні підходи до розподілу ТЗВ на первісну вартість придбаних запасів, зокрема для запасів, що придбані на території України та запасів, що придбані у нерезидентів, виходячи з можливості або не можливості пов’язати вартість ТЗВ з певним видом запасів.