Договір комісії із нерезидентом на продаж: постійне представництво?

Дистриб’ютор – постійне представництво?

Тут із 23.05.2020 року зміни. У пп.14.1.193 ПКУ внесено зміни щодо визнання постійного представництва у разі надання посередницьких послуг нерезиденту:

- якщо нерезидент веде госпдіяльність в Україні через посередника – резидента, але у такого резидента є й інша звичайна діяльність, з іншими непов’язаними нерезидентами або з резидентами України, в цьому випадку резидент НЕ є постійним представництвом нерезидента;

- якщо резидент всю свою діяльність веде лише з одним нерезидентом (групою пов’язаних осіб-нерезидентів) як посередник, це розцінюється як постійне представництво.

Таким чином, якщо резидент є посередником лише одного нерезидента чи групи пов’язаних осіб-нерезидентів, то такий резидент вважається постійним представництвом нерезидента. З огляду на умови питання про дистриб’юторство одного нерезидента, то надалі говоримо про особливості оподаткування діяльності резидента як постійного представництва.

Відповідно до ІПК від 03.07.2020 р. N 2695/6/99-00-12-01-01-06/ІПК у разі якщо нерезидент отримує дохід від здійснення господарської діяльності на території України, на умовах, встановлених пп. 14.1.193 ПКУ, такий нерезидент повинен створити постійне представництво, та стати на облік в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням як платник податку на прибуток, та визначати об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств відповідно до вимог пп. 141.4.7 ПКУ.

Податок на прибуток

Із 23.05.2020 року відповідно до пп. 133.2.2 ПКУ, платниками податку на прибуток визначаються нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому цим розділом.

Згідно із пп. 141.4.7 ПКУ суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

Постійне представництво визначає обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого протягом звітного (податкового) періоду, відповідно до принципу «витягнутої руки». Оподатковуваний прибуток постійного представництва має відповідати прибутку незалежного підприємства, що здійснює таку саму або аналогічну діяльність у таких самих або аналогічних умовах і діє в повній незалежності від нерезидента, постійним представництвом якого воно є.

Обсяг оподатковуваного прибутку постійного представництва розраховується відповідно до положень ст. 39 ПКУ.

На підставі цих нововведень податківці у ІПК від 08.07.2020 р. №2754/6/99-00-05-05-02-06/ІПК, від 13.07.2020 р. №2821/6/99-00-05-05-02-06/ІПК роз’яснюють, що з метою дотримання вимог пп. 141.4.7 ПКУ щодо визначення постійним представництвом обсягу оподатковуваного прибутку відповідно до принципу «витягнутої руки», воно має:

— визначити об’єкт оподаткування податком на прибуток постійного представництва, розрахований на підставі фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності платника податків відповідно до П(С)БО або МСФЗ, із застосуванням коригувань, у визначених ПКУ випадках;

— розрахувати обсяг прибутку, який би отримало незалежне підприємством, що здійснює таку саму або аналогічну діяльність у таких самих або аналогічних умовах і діє в повній незалежності від нерезидента, використовуючи положення ст. 39 ПКУ. Як саме проводити такий розрахунок детально розписано у вищевказаних ІПК.

На замітку!

За перше півріччя 2020 року постійні представництва подають прибуткову декларацію за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897 (див. лист ДПСУ від 04.06.2020 N 8939/7/99-00-07-02-01-07, 13.07.2020 р. №2821/6/99-00-05-05-02-06/ІПК, підкатегорія 102.16 ресурсу «ЗІР»).

Інші роз'яснення із цього питання нині, на жаль, відсутні. Втім, в Інформлисті № 12 було зазначено, що питанням оподаткування результатів господарської діяльності нерезидентів через постійні представництва буде присвячено окремий інформлист. Поки що немає (див тут https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/)  Чекаємо на роз’яснення, адже граничний день подання декларації з податку на прибуток - 10.08.2020 року.

Податок на репатріацію

Наразі у пп.141.4.2 ПКУ чітко зазначено, що обов’язок утримувати податок на репатріацію під час виплати на користь нерезидента або вповноваженої ним особи доходів із джерелом їх походження з України, визначених пп. 141.4.1 ПКУ, з 23.05.2020 року закріплений лише за:

— резидентом;

— іншим нерезидентом, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України (абз. 1 пп. 141.4.2 ПКУ).

Водночас в останньому реченні вищевказаної норми зазначено, що обов’язок утримувати податок на репатріацію — не застосовують до доходів нерезидентів, які вони отримують через свої постійні представництва на території України.

Тобто постійне представництво при перерахуванні нерезиденту доходів, оподаткованих в Україні, не утримує з них податок з доходів нерезидентів. Адже доходи вже потрапили під українське оподаткування – із доходів має бути сплачений податок на прибуток, тому повторно оподатковувати їх на етапі виплати нерезиденту не треба.

ПДВ

Відповідно до ІПК від 03.07.2020 р. N 2695/6/99-00-12-01-01-06/ІПК порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 - 183 розділу V ПКУ та регламентується Положенням № 1130.

Для цілей оподаткування ПДВ платниками податку є особи, перелік яких визначено пп. 14.1.139 та п. 180.1 ПКУ, зокрема постійне представництво.

Статтями 181 та 182 розділу V Кодексу визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Отже, якщо створене нерезидентом представництво на митній території України отримає статус постійного представництва відповідно до змін, внесених Законом №466, то таке постійне представництво матиме право зареєструватися як платник ПДВ за своїм добровільним рішенням або підлягатиме обов'язковій реєстрації як платник ПДВ у порядку, встановленому статтями 180 - 183 розділу V Кодексу та Положенням № 1130.