Отримати виконавчий напис нотаріуса для стягнення заборгованості не так просто

Справді, згідно з главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, затвердженого наказом Мін'юсту України від 22.02.2012 р. №296/5, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи:

— якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

— за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями — не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29.06.99 р. №1172 (далі — Перелік).

Щодо господарських договорів, то у Переліку наведено документи, за наявності яких можна звернутися до нотаріуса за виконавчим написом. Зокрема, йдеться про документи, які оформляються на виконання нотаріально посвідчених угод (обов'язкова нотаріальна форма яких передбачена ЦКУ), відносин у сфері авторського права, договори лізингу, що передбачають у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу, а також у випадках стягнення заборгованості з орендної плати за користування державним та комунальним майном.

Таким чином, виконавчий напис може бути вчинений на угодах, які:

— свідчать про наявність безспірної заборгованості, право вимоги щодо якої виникло не більше трьох років тому (у відносинах між підприємствами, установами та організаціями — не більше одного року);

— у тексті міститься домовленість сторін про звернення стягнення на майно на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Звісно, що не заборонено звернутися до нотаріуса за виконавчим написом і за наявності зазначеного у запитанні договору, проте це може обернутися проблемою, наприклад, відмовою нотаріуса вчинити напис.

Причина такої відмови полягає в тому, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку, тобто чи підтверджують подані документи факт наявності заборгованості, факт прострочення заборгованості, а головне — безспірність цих фактів. При цьому, на відміну від судового процесу, нотаріус має оцінити такі документи лише односторонньо — документи подаються кредитором без участі самого боржника, а це велика відповідальність. Звичайно ж, нотаріус може вимагати додаткові документи (підтвердження безспірності та наявності заборгованості), проте на практиці буває складно витлумачити ситуацію на користь лише однієї сторони угоди — кредитора. А в деяких випадках взагалі неможливо надати документи, які можуть свідчити про безспірність стягнення чи витребування майна на користь кредитора, не кажучи вже про можливий після вчинення напису нотаріуса спір між сторонами через недостатньо конкретні умови договору чи з інших причин.

Тому, відповідаючи на запитання, звертаємо увагу на те, що отримати виконавчий напис на цьому договорі купівлі-продажу будівлі на умовах відстрочення буде не так просто. Нотаріус вимагатиме поряд з оригіналом нотаріально посвідченого договору ще й документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Проте якщо нотаріус таки вчинить виконавчий напис, то в такому звітному періоді продавець матиме право на зменшення суми доходу за пп. 159.1.1 ПКУ. Стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством для виконання судових рішень та Законом України від 21.04.99 р. №606-XIV «Про виконавче провадження».