Інвойс: якщо дата документа та дата оплати різні

Рахунок-фактура (інвойс) може вважатися первинним документом, але для цього, безумовно, він повинен містити всі обов’язкові реквізити, названі в ст. 9 Закону про бухоблік і п. 2.4 Положення №88. Підтверджує це і Мінфін у листах від 16.02.2017 р. №31-11410-06-5/4339 та від 22.08.2017 р. №35210-07/23-3364/2658. Водночас, він додає ще одну умову для набуття рахунком-фактурою (інвойсом) статусу "первинки". Так, первинним документом рахунок-фактура (інвойс) стане лише після його оплати. Документами, що підтверджують оплату, можуть бути платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера тощо.

В обліку госпоперації відображаються на підставі первинних документів. А, судячи із вищевказаного виходить, що поки інвойс неоплачений, то первинного документа немає, а від так, немає підстав й для відображення операцій у обліку. Втім, вважаємо, що це не зовсім так, адже тут має діяти аналогія із відображенням в обліку запізнілих документів. Детальніше про облік у такому разі ми писали тут.

Так, оскільки для відображення витрат за запізнілими документами ми їх все одно маємо відобразити у звітному періоді понесення, а тому, як пропонує Мінфін, варто складати бухгалтерську довідку й показувати витрати у звітному періоді їх понесення, хоча й первинних документів ще немає на дату складання фінзвітності.

До речі, одна з умов відображення господарської операції – наявність первинного документа. Підкреслюємо, що це саме «умова», а не дата. А ось операцію потрібно відобразити у періоді її здійснення, а не отримання "первинки". Так, відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону про бухоблік господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Тому вважаємо, що для відображення доходів має спрацьовувати аналогія із відображенням витрат за запізнілими документами.

Детальніше про це ми говорили тут.