Визначення фінансового лізингу міститься у ст. 292 ГК, ст. 806 ЦК та ст. 1 Закону №723. Втім, є ще визначення фінлізингу у ПКУ та П(С)БО 14. Розглянемо їх.
Закон про фінлізинг
Визначення фінансового лізингу міститься у ст. 292 ГКУ, ст. 806 ЦКУ та ст. 1 Закону №723.
Фінансовий лізинг — це вид цивільно-правових відносин, що виникають з однойменного договору. За договором фінлізингу лізингодавець зобов’язується:
- набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов;
- передати таку річ у користування лізингоодержувачу на визначений строк — не менше одного року, за встановлену плату (лізингові платежі) (ст. 1 Закону №723).
Для цілей бухгалтерського обліку – П(С)БО 14
На відміну від вищезазначених норм, що дають визначення терміну «фінансовий лізинг», у П(С)БО 14 застосовуються терміни «фінансова оренда» і, відповідно, «орендодавець» і «орендар».
Фінансова оренда — це оренда, що передбачає передачу орендарю всіх ризиків та вигід, пов’язаних з правом користування та володіння активами. Оренда вважається фінансовою за наявності хоча б однієї з ознак, зазначених нижче.
Ознаки, за якими оренда вважається фінансовою:
- орендар набуває право власності на орендований актив до закінчення терміну оренди;
- у орендаря є можливість і намір придбати об’єкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання;
- термін оренди становить більшу частину строку корисного використання (експлуатації) об’єкта;
- теперішня вартість мінімальних орендних платежів з початку терміну оренди дорівнює (або перевищує) справедливу вартість об’єкта;
- орендований актив має особливий характер, що дає змогу тільки орендарю використовувати його без витрат на його модернізацію, модифікацію, дообладнання;
- орендар може продовжити оренду активу за плату, значно нижчу за ринкову;
- оренду може бути припинено орендарем, який відшкодовує орендодавцю його втрати від припинення оренди;
- доходи (або втрати) від змін справедливої вартості об’єкта оренди на кінець терміну оренди належать орендарю.
Для цілей оподаткування ПДВ - ПКУ
Згідно з пп. 14.1.97 ПКУ фінлізинг — це господарська операція фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання ОЗ у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк.
На замітку!
Строк фінансового лізинг - це передбачений лізинговим договором строк, який починається з дати передання ризиків, пов’язаних із зберіганням або використанням майна або права на отримання будь-яких вигід чи винагород, пов’язаних з його використанням, або будь-яких інших прав, що випливають із прав на володіння, користування або розпорядження таким майном, лізингоотримувачу (орендарю) та закінчується строком закінчення дії лізингового договору, включаючи будь-який період, протягом якого лізингоотримувач має право прийняти одноосібне рішення про продовження строку лізингу згідно з умовами договору (пп. 14.1.97 ПКУ).
При фінлізингу передають також ризики і винагороди, пов’язані з правом користування та володіння об’єктом (пп. «б» пп. 14.1.97 ПКУ). Лізинг вважається фінансовим, якщо договір містить хоча б одну з умов, наведених у табл. 1
Таблиця 1
Критерії фінлізингу у податковому обліку
|
№з/п |
Критерій |
Примітки |
|
1
|
Об’єкт передають на строк, протягом якого амортизується не менше 75 % його первісної вартості, а орендар зобов’язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об’єкт з подальшим переходом права власності за ціною, визначеною в договорі лізингу (тут дві умови мають виконуватися одночасно) |
Лізингоодержувач нараховує амортизацію об’єкта фінлізингу:
Розрахунок амортизації і залишкової вартості об’єкта потрібно зробити при укладенні договору оренди й оформити його додатком до договору |
|
2 |
Балансова (залишкова) вартість об’єкта на момент закінчення дії договору становить не більше ніж 25 % його початкової вартості |
|
|
3 |
Сума лізингових платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об’єкта (або перевищує її) |
Розрахунок лізингових платежів потрібно зробити при укладенні договору оренди й оформити його додатком до договору |
|
4 |
Майно, передане у фінлізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача. Після закінчення дії договору його не можуть використовувати інші особи, крім лізингоотримувача, виходячи з технологічних і якісних характеристик майна |
Дану умову потрібно прописати в договорі фінлізингу |
Саме такі особливості критеріїв (у таблиці 1 це Примітки) зазначаються у Віснику ДПС від 21.07.2017 №27 (931) (див тут https://dtkt.ua/#uk/publication/100005304-finansoviy-lizing-1?issue=5601)
Зверніть увагу
Незалежно від того, чи регулює пп. 14.1.97 ПКУ орендну операцію, під час укладання договору сторони мають право визначити її як оперативний лізинг. Перекваліфікувати угоду у фінлізинг заборонено. Тому якщо сторони хочуть відображати у податковому обліку орендні операції за правилами оперативного лізингу, вони повинні зафіксувати це в договорі.
Підсумуємо
Фінлізинг має багато визначень, кожне з яких використовується відповідно до призначення. Для правових відносин, зокрема, для укладання договору фінлізингу, застосовуються визначення ЦКУ, ГКУ та Закону №723. А ось для бухгалтерського та податкового обліку слід зважати вже визначення, наведені у П(С)БО 14 та у пп. 14.1.97 ПКУ.
Якщо навіть певний договір називається фінлізингом, але не відповідає ознакам фінансової оренди в бухобліку та ПКУ, то його слід відображати як операційну оренду.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити
