• Посилання скопійовано

Фінлізинг: різні поняття у Законі про фінлізинг та ПКУ

Який нормативний акт є пріоритетним для визнання що слід вважати фінлізингом: Закон про фінлізинг чи ПКУ?

 

Визначення фінансового лізингу міститься у ст. 292 ГК, ст. 806 ЦК та ст. 1 Закону №723. Втім, є ще визначення фінлізингу у ПКУ та П(С)БО 14. Розглянемо їх.

 

Закон про фінлізинг

Визначення фінансового лізингу міститься у ст. 292 ГКУ, ст. 806 ЦКУ та ст. 1 Закону №723.

Фінансовий лізинг — це вид цивільно-правових відносин, що виникають з однойменного договору. За договором фінлізингу лізингодавець зобов’язується:

  • набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов;
  • передати таку річ у користування лізингоодержувачу на визначений строк — не менше одного року, за встановлену плату (лізингові платежі) (ст. 1 Закону №723).

 

Для цілей бухгалтерського обліку – П(С)БО 14

На відміну від вищезазначених норм, що дають визначення терміну «фінансовий лізинг», у П(С)БО 14 застосовуються терміни «фінансова оренда» і, відповідно, «орендодавець» і «орендар».

Фінансова оренда — це оренда, що передбачає передачу орендарю всіх ризиків та вигід, пов’язаних з правом користування та володіння активами. Оренда вважається фінансовою за наявності хоча б однієї з ознак, зазначених нижче.

Ознаки, за якими оренда вважається фінансовою:

  • орендар набуває право власності на орендований актив до закінчення терміну оренди;
  • у орендаря є можливість і намір придбати об’єкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання;
  • термін оренди становить більшу частину строку корисного використання (експлуатації) об’єкта;
  • теперішня вартість мінімальних орендних платежів з початку терміну оренди дорівнює (або перевищує) справедливу вартість об’єкта;
  • орендований актив має особливий характер, що дає змогу тільки орендарю використовувати його без витрат на його модернізацію, модифікацію, дообладнання;
  • орендар може продовжити оренду активу за плату, значно нижчу за ринкову;
  • оренду може бути припинено орендарем, який відшкодовує орендодавцю його втрати від припинення оренди;
  • доходи (або втрати) від змін справедливої вартості об’єкта оренди на кінець терміну оренди належать орендарю.

 

Для цілей оподаткування ПДВ - ПКУ

Згідно з пп. 14.1.97 ПКУ фінлізинг — це господарська операція фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання ОЗ у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк.

 

На замітку!

Строк фінансового лізинг - це передбачений лізинговим договором строк, який починається з дати передання ризиків, пов’язаних із зберіганням або використанням майна або права на отримання будь-яких вигід чи винагород, пов’язаних з його використанням, або будь-яких інших прав, що випливають із прав на володіння, користування або розпорядження таким майном, лізингоотримувачу (орендарю) та закінчується строком закінчення дії лізингового договору, включаючи будь-який період, протягом якого лізингоотримувач має право прийняти одноосібне рішення про продовження строку лізингу згідно з умовами договору (пп. 14.1.97 ПКУ).

 

При фінлізингу передають також ризики і винагороди, пов’язані з правом користування та володіння об’єктом (пп. «б» пп. 14.1.97 ПКУ). Лізинг вважається фінансовим, якщо договір містить хоча б одну з умов, наведених у табл. 1

 

Таблиця 1

Критерії фінлізингу у податковому обліку

№з/п

Критерій

Примітки

1

 

Об’єкт передають на строк, протягом якого амортизується не менше 75 % його первісної вартості, а орендар зобов’язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об’єкт з подальшим переходом права власності за ціною, визначеною в договорі лізингу (тут дві умови мають виконуватися одночасно)

Лізингоодержувач нараховує амортизацію об’єкта фінлізингу:

  • за П(С)БО 7 — якщо він не коригує фінрезультат на різниці;
  • за п. 138.3 ПКУ —  якщо він коригує фінрезультат на різниці в обов’язковому або добровільному порядку.

Розрахунок амортизації і залишкової вартості об’єкта потрібно зробити при укладенні договору оренди й оформити його додатком до договору

2

Балансова (залишкова) вартість об’єкта на момент закінчення дії договору становить не більше ніж  25 % його початкової вартості

3

Сума лізингових платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об’єкта (або перевищує її)

Розрахунок лізингових платежів потрібно зробити при укладенні договору оренди й оформити його додатком до договору

4

Майно, передане у фінлізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача. Після закінчення дії договору його не можуть використовувати інші особи, крім лізингоотримувача, виходячи з технологічних і якісних характеристик майна

Дану умову потрібно прописати в договорі фінлізингу

 

Саме такі особливості критеріїв (у таблиці 1 це Примітки) зазначаються у Віснику ДПС від 21.07.2017 №27 (931) (див тут https://dtkt.ua/#uk/publication/100005304-finansoviy-lizing-1?issue=5601)

 

Зверніть увагу

Незалежно від того, чи регулює пп. 14.1.97 ПКУ орендну операцію, під час укладання договору сторони мають право визначити її як оперативний лізинг. Перекваліфікувати угоду у фінлізинг заборонено. Тому якщо сторони хочуть відображати у податковому обліку орендні операції за правилами оперативного лізингу, вони повинні зафіксувати це в договорі.

 

Підсумуємо

Фінлізинг має багато визначень, кожне з яких використовується відповідно до призначення. Для правових відносин, зокрема, для укладання договору фінлізингу, застосовуються визначення ЦКУ, ГКУ та Закону №723. А ось для бухгалтерського та податкового обліку слід зважати вже визначення, наведені у П(С)БО 14 та у пп. 14.1.97 ПКУ.

Якщо навіть певний договір називається фінлізингом, але не відповідає ознакам фінансової оренди в бухобліку та ПКУ, то його слід відображати як операційну оренду.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Калашян Катерина

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Перепродаж авто юрособою без реєстрації в МРЕО
    Чи має право юрособа, яка придбала автомобіль для подальшого продажу, перепродати його кінцевому покупцю без попередньої реєстрації (перереєстрації) транспортного засобу на себе в сервісному центрі МВС (МРЕО), з урахуванням чинних норм законодавства щодо торгівлі вживаними авто та обов’язку реєстрації транспортних засобів?
    23.03.202646
  • Збитки ТОВ та зменшення чистих активів у 2026 році: обов’язки директора та обмеження повноважень (аудіоверсія)
    Я є директором ТОВ. За підсумками минулого року підприємство отримало значний збиток, через що власний капітал компанії суттєво зменшився. Які мої подальші дії згідно із законом, щоб уникнути персональної відповідальності за борги компанії? Крім того, чи впливає таке зниження вартості чистих активів на мої повноваження щодо самостійного укладання нових договорів з нашими контрагентами?
    20.03.20261 108
  • Чи може третя особа розрахуватися за проданий товар?
    Покупець не може розрахуватися за товар. Чи може інша компанія розрахуватися?
    25.02.2026129
  • Чи є резидентом громадянин України, що проживає за кордоном?
    Фізична особа (громадянин України) перебуває за кордоном, а саме в Угорщині, з січня 2025 року по теперішній час (понад 365 днів). Підстава для перебування в Угорщині: посвідка на постійне місце проживання. Офіційно працевлаштований та отримує дохід у вигляді заробітної плати. В Україні має: легковий автомобіль (право власності) за який сплачує страховку; кредитну карту на фізособу - 2620ХХХХХХ; сплачує українському оператору послуги мобільного зв'язку по контракту. Чи є така фізична особа резидентом України, чи він вже не є резидентом України?
    20.02.20261 796
  • Вимога декларації за 2025 рік для визначення критичності (аудіоверсія)
    Підприємство подає документи до Дніпропетровської ОВА для отримання статусу критичності. Орган вимагає декларацію з податку на прибуток за 2025 рік, хоча термін її подання ще не настав (гранична дата — 01.03.2026 р.). Чи законна відмова у наданні статусу через відсутність звітності за 2025 рік, якщо за останній завершений звітний період (2024 рік) декларацію надано?
    04.02.20261 5082