Державні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють державне мито у розмірах, установлених чинним законодавством, а приватні нотаріуси — плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою (статті 19, 31 Закону про нотаріат).
Cправляння державного мита в Україні регулюється Декретом про державне мито, а порядок його обчислення та сплати — Інструкцією №811.
Платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, які мають юридичне значення, уповноваженими на те органами (ст. 1 вищезазначеного Декрету).
Перелік об'єктів справляння державного мита наведено у ст. 2, а розміри ставок державного мита — у ст. 3 цього Декрету.
Згідно з розділом першим Інструкції №811 державне мито справляється за ставками у розмірах (частинах) неоподатковуваних(ого) мінімумів(у) доходів громадян та у процентному відношенні до відповідної суми документа (вартості відчужуваного майна тощо).
♦ Важливо! Державне мито сплачується до вчинення дій, за які воно справляється, а у відповідних випадках — при видачі документів.
Порядок справляння державного мита з окремих видів дій і документів передбачено розділом п'ятим Інструкції №811, п. 3 глави 1 якого встановлено, що за наявності неповнолітніх спадкоємців на момент відкриття спадщини (у тому числі тих, які не є дітьми спадкодавця) державне мито справляється тільки з повнолітніх спадкоємців незалежно від того, що на час отримання свідоцтва про право на спадщину неповнолітні досягли повноліття.
За нові свідоцтва про право на спадщину, що видаються у зв'язку із внесенням змін до свідоцтва про право на спадщину на підставі згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду, державне мито справляється на загальних підставах. При цьому сума державного мита, сплачена за первісне свідоцтво, підлягає поверненню або за заявою платника зараховується в рахунок суми, що належить до сплати за видачу нового свідоцтва, якщо не минув рік з дня зарахування цієї суми до бюджету.
Згідно з п. 2 ст. 11 Декрету про державне мито державне мито, яке відповідно до ст. 3 цього Декрету справляється за ставками у розмірах частин неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, вираховується виходячи з розміру зазначеного неоподатковуваного мінімуму, що діє на день сплати мита.
Державне мито за посвідчення заповітів справляється в розмірі 0,05 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до бюджету місцевого самоврядування.
Статтею 4 Декрету про державне мито визначено категорії осіб, які звільняються від сплати державного мита, а саме:
громадяни — за видачу їм свідоцтв про право на спадщину:
- на майно осіб, які загинули при захисті СРСР і України, у зв'язку з виконанням інших державних чи громадських обов'язків або виконанням обов'язку громадянина щодо врятування життя людей, охорони громадського порядку та боротьби із злочинністю, охорони власності громадян або колективної чи державної власності, а також осіб, які загинули або померли внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою;
- на майно осіб, реабілітованих у встановленому порядку; — на житловий будинок, пай у житлово-будівельному кооперативі, квартиру, що належала спадкодавцеві на праві приватної власності, якщо вони проживали в цьому будинку, квартирі протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця;
- на житлові будинки в сільській місцевості за умови, що ці громадяни постійно проживатимуть у цих будинках і працюватимуть у сільській місцевості;
- на вклади в установах Ощадбанку та в інших кредитних установах, на страхові суми за договорами особистого й майнового страхування, облігації державних позик та інші цінні папери, суми заробітної плати, авторське право, суми авторського гонорару і винагород за відкриття, винахід, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин та раціоналізаторські пропозиції;
- на майно осіб фермерського господарства, якщо вони є членами цього господарства;
неповнолітні — за видачу їм свідоцтва про право на спадщину;
громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 01.01.93 р. прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення — не менше трьох років;
громадяни, віднесені до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 01.01.93 р. вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
інваліди I та II груп.
Чинним податковим законодавством передбачено пільги при оформленні права на спадщину та отриманні спадкового майна як близькими родичами, так і іншими спадкоємцями.
♦ Важливо! Відповідно до п. 16 глави 1 розділу п'ятого Інструкції №811 при наданні громадянам пільг зі сплати державного мита за вчинення нотаріальних дій враховується, що:
не втрачають права на пільгу зі сплати державного мита за видачу свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, пай у житлово-будівельному кооперативі, квартиру, що належала спадкодавцеві на праві приватної власності, спадкоємці, які проживали із спадкодавцем, але тимчасово виїхали з постійного місця проживання у зв'язку з навчанням (учні, студенти, аспіранти), тривалим відрядженням, проходженням військової служби тощо;
- при видачі громадянам свідоцтва про право на спадщину на житлові будинки в сільській місцевості для надання пільги зі сплати державного мита обов'язковою умовою є майбутнє проживання спадкоємців у цьому будинку. Спадкоємці при одержанні свідоцтва про право на спадщину сплачують державне мито в установленому порядку. Надалі при пред'явленні відповідних документів про реєстрацію місця проживання у цьому житловому будинку, розташованому в сільській місцевості, та довідки з місця роботи про працевлаштування у сільській місцевості за заявою громадянина державне мито підлягає поверненню, якщо не минув рік з дня зарахування його до бюджету;
- пільга зі сплати державного мита, встановлена п. 18 ст. 4 Декрету про державне мито, надається при його сплаті за вчинення дій і видачу документів, що стосуються безпосередньо цих громадян, незалежно від того, хто звернувся за вчиненням в їхніх інтересах дій та одержанням документів.
Згідно зі ст. 5 Декрету про державне мито місцеві ради народних депутатів мають право встановлювати додаткові пільги для окремих платників щодо сплати державного мита.
Слід зазначити, що з набранням чинності Указом №192 щодо втрати чинності Указом №932 приватні нотаріуси з червня 2009 р. мають право видавати свідоцтва про право на спадщину.
Крім того, Законом №614 внесено зміни до ст. 34 Закону про нотаріат, якими зрівняно у правах щодо вчинення нотаріальних дій приватних і державних нотаріусів. Таким чином, це дало змогу приватним нотаріусам вчиняти нотаріальні дії щодо справляння державного мита за видачу свідоцтва про право на спадщину.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити