Операції з давальницькою сировиною між українськими суб'єктами господарювання: які нюанси?

У випадку, коли у суб'єкта господарювання є певні матеріали, комплектуючі, зокрема, деталі або сировина, але не має виробничих потужностей, можна звернутися до іншого виробника для виготовлення готової продукції.

Згідно з пп. 14.1.41 ПКУ давальницька сировина, це, зокрема, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, що є власністю одного суб'єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб'єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі.

Крім того, потрібно врахувати умови пп. 14.1.134 ПКУ. За ним, операція з давальницькою сировиною буде вважатися такою, якщо:

• одержується готова продукція за відповідну плату;
• сировина замовника на конкретному етапі її переробки становить не менш як 20% загальної вартості готової продукції.

Щодо критерію 20%, то він стосується лише виробників підакцизних товарів та платників податку на прибуток, які розглядають тимчасове застосування ставки 0% згідно з п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ. Суб'єкти господарювання, які здійснюють виробництво продукції на давальницькій сировині не можуть бути платниками податку на прибуток на пільгових умовах. За пп. 212.2 ПКУ замовники, за дорученням яких виробляються підакцизні товари (продукція) з давальницької сировини, сплачують акцизний податок виробнику.

Отже, право власності на готову продукцію повинно залишатися за СГ, який передає давальницьку сировину (за умовами запитання - це підприємство А), а виконавець — переробник надає лише послуги з переробки (за умовами запитання - це підприємство Б).

Окремого договору до таких операцій не має. Операції з давальницькою сировиною оформляються договором підряду. За своєю природою договір підряду відповідно до ст. 837 ЦКУ може укладатися на виготовлення речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За ч. 2 ст. 840 ЦКУ, якщо робота виконується з матеріалу замовника, то у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків.

У договорі обов’язково потрібно зазначити такі моменти:

• виконання роботи виконується з матеріалу (давальницької сировини) замовника;
• вид сировини, комплектуючих та їх назва, кількість;
• назва, кількість готової продукції;
• ціну роботи або способи її визначення. За ч. 3 ст. 843 ЦКУ ціна роботи включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу;
• спосіб розрахунку (розрахунок може проводитися готовою продукцією).

Як правило до договору додається додаток — технологічна схема переробки.

Оформляються господарські операції первинними документами:

• ТТН та акт приймання-передачі комплектуючих;
• звіт від виконавця, у якому вказується кількість отриманих матеріалів на переробку, кількість відходів та загальні кількість готової продукції;
• акт приймання-передачі готової продукції (в бухобліку вартість робіт є складовою собівартості готової продукції);
• акт виконаних робіт  виконавецем — переробником.

У податку на прибуток все відображається за правилами бухобліку. Передача  комплектуючих виробів у замовника відобразиться за Дт 206 "Матеріали, передані в переробку", а у виробника за Дт 022 "Матеріали, прийняті для переробки". Факт отримання готової продукції за Дт 26 "Готова продукція" і вартість робіт буде відноситися до собівартості готової продукції також.

Особливостей коригування фінрезультату на податкові різниці не має.

Що стосується ПДВ, то право власності на комплектуючі та згодом на готову продукцію залишається за замовником, враховуючи це, операція не є об’єктом оподаткування ПДВ. Оскільки за пп. 14.1.191 ПКУ постачання товарів - це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару.

А ось надання послуг виконавцем-платником ПДВ оподатковується ПДВ на загальних підставах, оскільки за пп. «б» п. 185.1 ПКУ - це операції з постачання послуг, місцем постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ є митна територія України.

Отже, важливим фактом щодо оформлення операцій з давальницькою сировиною є умова, що право власності на комплектуючі та готову продукцію залишається за власником цих матеріалів. Не має факту реалізації та постачання ТМЦ.