Головна Усі консультації Держрегулювання Інше

Документообіг щодо ціноутворення на підприємстві

Підприємство займається торгівлею та виробництвом окремих виробів. Ціну та товари, продукцію та послуги встановлює керівник на свій розсуд. Крім цього, ціна може узгоджуватися з кожним покупцем окремо.Чи обов’язково затверджувати "тверді" ціни та чи потрібно їх обґрунтовувати документально?

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦКУ ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Тобто ціна на товари, продукцію та послуги у загальному випадку встановлюється договором. Законодавство не вимагає наявності розпорядчих документів з питань ціноутворення на продукцію, товари чи послуги підприємства. Також законом не вимагається будь-яке обґрунтування договірних цін, якщо вони не регулюються законодавством.

Отже, в загальному випадку, зокрема, й у разі одиничних продаж ціни можуть встановлюватися виключно договором між підприємством-продавцем та покупцем.

Згідно з  ч. 2 та ч. 3 ст. 632 ЦКУ зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Проте на етапі укладення договору можливе узгодження ціни, у процесі якого ціна може змінюватися.

За бажанням підприємства ціни на товари можуть встановлюватися наказом керівника по підприємству. Зокрема, це доцільно робити на підприємствах, які ведуть оптову чи роздрібну торгівлю товарами або власною продукцією. На розсуд підприємства наказом керівника  встановлюється одна ціна для всіх покупців, або може встановлюватися певний прейскурант – ціни на один і той самий товар можуть бути різними в залежності від умов придбання цього товару (величина партії, строки оплати тощо). У цьому випадку теж не потрібно робити обґрунтування таких цін.

Органи ДФСУ не контролюють ціноутворення на підприємствах, але в деяких випадках потрібно нараховувати ПДВ та ПДФО виходячи із звичайних цін на власну продукцію/послуги, ціни придбання покупного товару: див., наприклад, абзац 2 п. 188.1 ПКУ або п. 164.5 ПКУ (якщо відбувається безоплатне  надання продукції, товарів чи послуг фізичним особам). Більш докладно про визначення звичайних цін читайте тут>>

Загалом, законодавство передбачає лише договірне регулювання цін, за винятком випадків, коли ціни встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 36 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
Єгорова Юлія
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Держрегулювання / Інше
Теги:
Ціноутворення

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі