Викиди забруднюючих речовин обліковуються в групі "Інші нематеріальні активи"

Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затверджено постановою КМУ від 13 березня 2002 р. №302. Відповідно до п.2 цього документу дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами  - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. По суті, це право на провадження певної діяльності.

Чи відповідає дозвіл на викид забруднюючих речовин суті нематеріального активу? 

Норми і п.4 П(С)БО 8 "Нематеріальні активи", і п.1.2 Методрекомендацій з бухгалтерського обліку нематеріальних активів, затверджених наказом Мінфіну від 16 листопада 2009 р. №1327, дають досить скупе на конкретику визначення нематеріальних активів: “Нематеріальними активами вважаються немонетарні активи, які не мають матеріальної форми та можуть бути ідентифіковані (незалежно від строку їх корисного використання (експлуатації)”. 

Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об'єкта за такими групами: 

права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо); 

права користування майном (право користування земельною ділянкою відповідно до земельного законодавства, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);

права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;

права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, у тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;

авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп'ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних) виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;

інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, право на використання економічних та інших привілеїв, право на використання вигод від скорочення викидів парникових газів тощо).

На нашу думку, право на викиди забруднюючих речовин якраз підпадають під визначення “інших нематеріальних активів” і обліковуються в цій останній групі нематеріальних активів. А щодо рахунку, то такі витрати будуть обліковуватися на рах. 127  "Інші нематеріальні активи".  Адже права на здійснення певних видів діяльності обліковуються саме тут.

На рах.39 такі об’єкти обліковувати не слід, адже тут має місце отримання певного офіційного документа, а не просто переплати в рахунок майбутніх періодів, як це буває із передоплатою періодики чи одночасною сплатою першого та останнього місяця оренди. Ключовим фактором в ідентифікації цього активу є те, що по своїй суті це є право на ведення певної діяльності вже сьогодні, а не просто переплата в рахунок майбутніх періодів.