Запитання:
ТОВ уклало ліцензійний договір на право використання творів в 2018 році та сплатило винагороду (роялті). Перелік творів визначено у додатку до Ліцензії (дозволу) з умовами та способами використання, які надаватимуться у 2019 - 2020 роках. Ліцензіар надав акт про надання прав та використання творів за оплатою, тобто, у 2018 році на всю суму платежу, з чим ліцензіат не згоден, оскільки цей первинний документ є підставою для відображення госпоперації в бухобліку.
1. Чи правомірно Ліцензіар надав акт за датою оплати на всю суму, якщо у додатку до ліцензії прописаний період використання творів з лютого 2019 до березня 2020 року?
2. Яким чином переконати Ліцензіара надавати акти щомісячно за фактрм надання послуг згідно з відповідними нормативами?
Відповідь:
Насамперед зазначимо, що п. 3.4 Ліцензійного договору строк для виплати винагороди (роялті) встановлено не пізніш, ніж через 5 р.д. з дати виставлення ліцензіаром рахунку ліцензіату.
В п. 4.4 Ліцензійного договору сторони погодили, що протягом 2- р.д. з дати отримання ліцензіаром повної суми винагороди (роялті) він складатиме та підписуватиме ліцензію, а також акт про надання прав на використання творів у 2-х примірниках та надсилатиме ці документи ліцензіату.
При цьому норми п. 4.5 Ліцензійного договору зобов’язують ліцензіата підписати отриманий акт та повернути один з його примірників ліцензіару не пізніш, ніж через 3 р.д. з ати його отримання.
Отже, дії ліцензіара щодо складання документів, передбачених Ліцензійним договором, правомірні та відповідають погодженим сторонами умовам.
Щодо відображення в бухобліку суми роялті за актом про надання прав на використання творів у 2019 - 2020 роках зазначимо таке.
Нормами п. 7 П(С)БО 16 передбачено, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами (п. 8 П(С)БО 16).
Для узагальнення інформації щодо здійснених витрат у звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах Інструкцією №291 призначено рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів».
За дебетом рах. 39 відображається накопичення витрат майбутніх періодів, за кредитом – їх списання (розподіл) та включення до складу витрат звітного періоду.
Аналітичний облік витрат майбутніх періодів ведеться за їх видами.
У разі якщо за актом про надання прав на використання творів сплачено значний розмір роялті, а право на використання творів пов’язане з отриманням доходів протягом 2019 - 2020 років, то витрати у періоді його сплати необхідно відобразити за ДТ 39 КТ 311.
В подальшому витрати зі сплати роялті розподіляються між відповідними звітними періодами (однаковими частками або пропорційно сумі отриманого доходу) проведенням ДТ 23 КТ 39.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити