Запитання:
ТОВ уклало ліцензійний договір на право використання творів в 2018 році та сплатило винагороду (роялті). Перелік творів визначено у додатку до Ліцензії (дозволу) з умовами та способами використання, які надаватимуться у 2019 - 2020 роках. Ліцензіар надав акт про надання прав та використання творів за оплатою, тобто, у 2018 році на всю суму платежу, з чим ліцензіат не згоден, оскільки цей первинний документ є підставою для відображення госпоперації в бухобліку.
1. Чи правомірно Ліцензіар надав акт за датою оплати на всю суму, якщо у додатку до ліцензії прописаний період використання творів з лютого 2019 до березня 2020 року?
2. Яким чином переконати Ліцензіара надавати акти щомісячно за фактрм надання послуг згідно з відповідними нормативами?
Відповідь:
Насамперед зазначимо, що п. 3.4 Ліцензійного договору строк для виплати винагороди (роялті) встановлено не пізніш, ніж через 5 р.д. з дати виставлення ліцензіаром рахунку ліцензіату.
В п. 4.4 Ліцензійного договору сторони погодили, що протягом 2- р.д. з дати отримання ліцензіаром повної суми винагороди (роялті) він складатиме та підписуватиме ліцензію, а також акт про надання прав на використання творів у 2-х примірниках та надсилатиме ці документи ліцензіату.
При цьому норми п. 4.5 Ліцензійного договору зобов’язують ліцензіата підписати отриманий акт та повернути один з його примірників ліцензіару не пізніш, ніж через 3 р.д. з ати його отримання.
Отже, дії ліцензіара щодо складання документів, передбачених Ліцензійним договором, правомірні та відповідають погодженим сторонами умовам.
Щодо відображення в бухобліку суми роялті за актом про надання прав на використання творів у 2019 - 2020 роках зазначимо таке.
Нормами п. 7 П(С)БО 16 передбачено, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами (п. 8 П(С)БО 16).
Для узагальнення інформації щодо здійснених витрат у звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах Інструкцією №291 призначено рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів».
За дебетом рах. 39 відображається накопичення витрат майбутніх періодів, за кредитом – їх списання (розподіл) та включення до складу витрат звітного періоду.
Аналітичний облік витрат майбутніх періодів ведеться за їх видами.
У разі якщо за актом про надання прав на використання творів сплачено значний розмір роялті, а право на використання творів пов’язане з отриманням доходів протягом 2019 - 2020 років, то витрати у періоді його сплати необхідно відобразити за ДТ 39 КТ 311.
В подальшому витрати зі сплати роялті розподіляються між відповідними звітними періодами (однаковими частками або пропорційно сумі отриманого доходу) проведенням ДТ 23 КТ 39.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись