Післяплата через Нову пошту та Укрпошту: коли потрібен РРО/ПРРО ?

Нова пошта: різні підходи до однієї операції

Питання застосування РРО/ПРРО при продажу товарів з післяплатою залишається дискусійним, оскільки не має прямого та однозначного регулювання. На практиці існують різні підходи податкових органів і судів, тому для правильного висновку необхідно аналізувати економічну сутність операції.

Відправною точкою є визначення розрахункової операції, наведене у ст. 2 Закону про РРО. Згідно з цією нормою, розрахунковою операцією є, зокрема, приймання від покупця готівкових коштів або платіжних карток за місцем реалізації товарів, а також оформлення відповідного розрахункового документа банком при оплаті карткою.

У випадку з Нова пошта оплата при післяплаті здійснюється через фінансову установу, зокрема NovaPay. Покупець може оплатити товар готівкою у відділенні або карткою через POS-термінал.

Податкова служба виходить з того, що у такій ситуації фінансовий посередник фактично забезпечує приймання коштів за товар, який належить ФОПу. Відповідно, для продавця це розцінюється як розрахункова операція, і він зобов’язаний застосувати РРО/ПРРО та видати фіскальний чек. Такий чек має бути сформований не пізніше моменту передачі товару покупцю, а при дистанційній торгівлі — зазвичай ще до відправлення. Цей підхід також підтверджується роз’ясненнями ДПС .

Водночас, судова практика пропонує інше бачення. Верховний Суд у 2025 році зазначив, що обов’язок застосування РРО/ПРРО виникає саме у того суб’єкта, який безпосередньо здійснює розрахунок із покупцем. У моделі післяплати через службу доставки таким суб’єктом виступає не продавець, а служба доставки або фінансовий посередник. Продавець же отримує кошти вже після завершення розрахунку — у безготівковій формі.

Таким чином, з точки зору судів, у ФОПа відсутня розрахункова операція, а отже і обов’язок застосовувати РРО/ПРРО. Більш детально можна почитати тут.

Практичний висновок тут полягає в наявності ризику: безпечніше дотримуватися позиції податкової, однак у разі спору існують аргументи на користь платника податків.

Читайте також:

• Як застосовувати РРО/ПРРО при продажу товарів поштою і з післяплатою: ДПС не змінила свою позицію
• Правила роботи ФОПів за договором післяплати із NovaPay: інструкція від адвоката
• Фіскалізація та оплата за товари через NovaPay: чи змінила думку ДПС?
• Проведення оплат через NovaPay: чи потрібно застосовувати РРО?

Укрпошта: коли без РРО/ПРРО?

Інша, значно більш визначена ситуація складається при використанні Укрпошти.

Контролюючі органи виходять із того, що у таких правовідносинах Укрпошта виступає не просто перевізником, а оператором поштового зв’язку, який діє від свого імені та має право на приймання і переказ коштів відповідно до законодавства про поштовий зв’язок.

Це має принципове значення для цілей застосування Закону про РРО, оскільки змінює саму природу розрахунків.

Як зазначено в ІПК від 18.06.2024 р. №3291/ІПК/18-28-07-06-07, у моделі післяплати через Укрпошту саме оператор поштового зв’язку:

• приймає оплату від покупця при врученні відправлення;
• формує та видає покупцю фіскальний касовий чек;
• після цього перераховує кошти продавцю.

При цьому важливо враховувати норми цивільного законодавства. Відповідно до ст. 664 ЦКУ, якщо продавець не зобов’язаний доставити товар особисто, його обов’язок вважається виконаним у момент передачі товару перевізнику або організації зв’язку. У випадку з Укрпоштою це означає, що продавець фактично завершує свою частину зобов’язання ще на етапі відправлення.

Саме тому подальше отримання коштів не є результатом розрахункової операції між продавцем і покупцем у розумінні Закону про РРО, адже продавець не приймає оплату безпосередньо від покупця.

Тому позиція ДПС щодо доставки через Укрпошту наступна - якщо товар, відправлений через Укрпошту, не продається в кредит, з відстроченням або розстроченням платежу, застосування РРО/ПРРО у продавця не є обов’язковим.

У такій ситуації Укрпошта здійснює розрахунок із покупцем і видає фіскальний чек, тоді як продавець отримує вже безготівковий переказ коштів на свій рахунок. Відповідно, обов’язки продавця зводяться до належного документального оформлення відвантаження товару. Він має вкласти у посилку видаткову накладну або інший документ, що підтверджує походження товару, а також, у передбачених випадках, гарантійні документи.

Таким чином, на відміну від моделей із фінансовими посередниками, у випадку з Укрпоштою відсутній сам факт розрахункової операції у продавця, що і виключає обов’язок застосування РРО/ПРРО.

Ця позиція підтверджена ІПК від 03.08.2023 р. №2263/ІПК/99-00-07-04-01-06.

Висновок

Таким чином, у випадку з Нова пошта фактична модель виглядає так: відвантаження товару здійснює служба доставки, а оплату від покупця приймає фінансова установа — NovaPay (готівкою у відділенні або карткою через POS-термінал). Надалі ці кошти перераховуються продавцю.

Саме через таку конструкцію ДПС вважає, що продавець фактично бере участь у розрахунковій операції, і тому наполягає на обов’язковому застосуванні РРО/ПРРО та формуванні фіскального чека. Водночас судова практика виходить з того, що розрахунок із покупцем здійснює не продавець, а посередник, тому допускає можливість незастосування РРО/ПРРО, однак цей підхід пов’язаний із ризиком спору.

При використанні Укрпошта оплата приймається оператором від свого імені, який і видає фіскальний чек покупцю, а продавець отримує кошти вже у безготівковій формі, тому обов’язок застосування РРО/ПРРО не виникає (за відсутності кредиту чи розстрочки).