Чи застосовувати РРО при закупівлі олії у фізосіб?

Загальний підхід

РРО/ПРРО слід застосовувати при здійсненні суб’єктом господарювання розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції (див. ст. 3 Закону про РРО).

Тобто, того, щоб у суб’єкта господарювання виник обов’язок застосовувати РРО, мають виконуватися дві умови:

1. має бути операція продажу товарів (надання послуг);
2. має відбутися розрахункова операція.

Але ж операція закупівлі суб’єктом господарювання товарів не є операцією продажу товарів. Тому перша умова вже не виконується. І на цьому вже можна ставити крапку, висновуючи про відсутність необхідності застосовувати РРО/ПРРО.

Та глянемо й другу умову.

Відповідно до ст. 2 Закону про РРО, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Тобто, до розрахункової операції відноситься операція видачі готівкових коштів лише за повернутий товар (ненадану послугу). 

А якщо видається готівка за придбаний товар, то така операція не є розрахунковою операцією.

Таким чином, як бачимо, не виконуються обидві умови. З огляду на ці аргументи, ми не бачимо підстав для застосування РРО/ПРРО в розглядуваній ситуації.

На наш погляд, для проведення розрахунків достатньо складання акту закупівлі.

А якщо олія вторинна сировина?

Тут ми розглядали особливості розрахунків при закупівлі металобрухту ФОПом на ЄП ІІ групи.

Ми писали, що можна не застосовувати РРО у разі здійснення окремих видів діяльності, наведених в Переліку №1336, якщо використовуються РК та КОРО (ст. 10 Закону про РРО).

Одним із таких видів діяльності є приймання від населення вторинної сировини та металобрухту (див. пп. 19 Переліку №1336). Причому для цього виду діяльності граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється (пп. 2 Постанови №1336).

Таку саму відповідь дає ДПС на запитання в ЗІР (підкатегорія 109.06): «Чи мають право не застосовувати РРО та/або ПРРО СГ, у тому числі ФОПи — платники ЄП другої — четвертої групи, які приймають від населення вторинну сировину та металобрухт?».

Отже, при закупівлі вторинної сировини і металобрухту за готівку у фізосіб РРО/ПРРО можна не застосовувати, а натомість застосовувати РК та КОРО.

Тобто, дивним чином господарські операції з закупівлі вторинної сировини і металобрухту потрапили під розрахункові операції, які потребують застосування РРО/ПРРО чи РК та КОРО. Хоча такі операції не підпадають від визначення розрахункових і вони не пов’язані з продажем товарів, наданням послуг. 

Поняття вторинної сировини чинним законодавством України зараз не визначене.

Хоча згідно з ст. 1 Закону №187/98-ВР відходи як вторинна сировина - відходи, для утилізації та переробки яких в Україні існують відповідні технології та виробничо-технологічні і/або економічні передумови. 

Щоправда, цей Закон втратив чинність з 09.07.2023 р. Натомість набув чинності Закон про управління відходами. В цьому останньому немає поняття вторинної сировини. Але є поняття відходів, відновлення відходів. У додатку 2 до Закону наведено Перелік операцій з відновлення відходів.

При аналізі цих понять стає зрозуміло, що відходи, які будуть відновлюватися — це і є вторинна сировина.

З цієї точки зору відпрацьована кухонна соняшникова олія, на наш погляд, відповідає поняттю вторинної сировини. Але якщо вона відповідає такому поняттю, то відразу постає питання щодо необхідності застосування РРО/ПРРО чи РК та КОРО при її закупівлі у фізосіб (прийманні від населення).

Та оскільки чіткої відповіді на це питання чинне українське законодавство не містить, для уникнення непорозумінь з податковою службою може бути доречним отримати індивідуальну податкову консультацію.